Вступ , З
Розділ 1. Теоретично-правові основи діяльності Рахункової палати
1.1. Рахункова палата: історична ретроспектива створення та розвитку її правового статусу 11
1.2. Принципи організації та діяльності Рахункової палати і гарантії
їх реалізації 29
1.3. Функції і повноваження Рахункової палати 52
1.4. Акти Рахункової палати, їх класифікація 84
Висновки до розділу 1 101
Розділ 2. Основні напрями удосконалення організації та діяльності Рахункової палати
2.1. Удосконалення організаційно-правового забезпечення розвитку аналітичної та прогностичної функцій Рахункової палати як засіб підвищення ефективності
її діяльності 105
2.2. Правове забезпечення внутрішньо-організаційних відносин Рахункової
палати та його розвиток 128
2.3. Система органів Рахункової палати та основні принципи її побудови 143
2.4. Етичні вимоги до членів Рахункової палати та їх законодавче
врегулювання 164
Висновки до розділу 2 178
Висновки 183
Список використаних джерел 190
Актуальність теми дослідження. Одним із головних чинників стабілізації економіки нашої держави на сучасному етапі соціально-економічних перетворень є законне та ефективне використання бюджетних коштів, що вимагає впровадження дієвого контролю за даним процесом. Саме цим було обумовлено прагнення держави створити Рахункову палату з наділенням її відповідними контрольними повноваженнями. Останнім часом і в політичних колах, і в науці велика увага приділяється проблемі ефективності та результативності діяльності Рахункової палати, активно досліджуються її взаємовідносини із виконавчою гілкою влади. Проте, єдиних концептуальних підходів щодо вирішення даної проблеми не вироблено. Цьому в значній мірі сприяє наявність протиріч і прогалин у діючому законодавстві України, яке регулює функціонування даного органу. Норми Закону України “Про Рахункову палату” не створюють відповідного підґрунтя для реалізації завдань і функцій, покладених на Рахункову палату. Як наслідок цього, доводиться констатувати, що по багатьом аспектам існуючий організаційно-правовий механізм здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету не сприяє вирішенню проблем сьогодення, що негативно впливає на формування політики, розвиток законодавства, безумовно, на діяльність самої Рахункової палати.
Актуальність теми дослідження обумовлюється також недостатнім ступенем її наукової розробки в доктрині національного адміністративного права. В різні періоди під різними кутами зору до проблеми функціонування Рахункової палати зверталися вітчизняні вчені, зокрема, Ю.Г. Барабані, І.К. Залюбовська, О.А. Кузьменко, О.В. Мельник, Л.А. Савченко, Н.В. Сидорова, І.П. Установа, М.В. Харенко, В.С. Шестак. Однак до цього часу у вітчизняній правовій науці відсутня спеціальна теоретична розробка організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палата.
В зарубіжній, особливо західноєвропейській правовій науці, протягом останніх десятиріч проблема функціонування органів, подібних за своїм функціональним призначенням Рахунковій палаті в Україні, стала однією з актуальних, що жваво обговорювалося як на концептуальному рівні, так і на рівні конкретно-правового аналізу. В країнах Європи накопичений не тільки теоретичний досвід, а й практика
4
законодавчого регулювання діяльності зазначених органів та застосування відповідного законодавства. Але проблеми, пов’язані з особливостями організаційно-правового забезпечення їх діяльності залишаються прогальними в європейській та світовій літературі. Недостатній рівень розробленості відповідної проблеми у вітчизняній науці, певна однобічність в її дослідженнях за кордоном стали вирішальними факторами у виборі теми даного дисертаційного дослідження.
Сформульовані в дисертації методологія дослідження, теоретичні висновки та практичні рекомендації ґрунтуються на роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, О.Ф. Андрійко, В.В. Андріюка, Г.В. Атаманчука, В.Д. Бакуменка, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачило, Ю.П. Бітяка, А.Б. Венгерова,
Н.А. Волкова, П.Б. Евграфова, К. Кернса, Ю.М. Козлова, О.Д. Крупчана, О.Е. Кутафина, Б.М. Лазарєва, О.Є. Луньова, Ю.О. Любовича, О.А. Машкова, В.П. Нагребельного, Н.Р. Нижник, Г.І. Петрова, В.Ф. Погорілка, Т. Сааті, В.К. Симоненка, Ю.Н. Старилова, М.С. Студенікіної, Ю.М. Тихомирова, Б.Н. Топорніна, Ф.Д. Фіночка, В.В. Цвєткова, М.В. Цвіка, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відділі проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України відповідно до планової теми “Організація моніторингу ефективності чинного законодавства та прогнозування наслідків його застосування” № РК 0104Ш06941.
Метою дослідження є вирішення теоретичних та науково-практичних питань, що пов’язані з вивченням, аналізом та удосконаленням організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати, яке б гарантувало законне та ефективне використання коштів державного бюджету України; здійснення комплексного системного аналізу положень як національного, так і зарубіжного законодавства, теоретичних і практичних розробок із зазначених питань.
Виходячи з цього, основна увага дисертанта зосереджується на вирішенні наступних основних завдань:
- визначити правову природу Рахункової палати;
- визначити і розкрити принципи організації та діяльності Рахункової палати і гарантії їх реалізації;
- дослідити співвідношення функцій і повноважень Рахункової палати;
- проаналізувати правову природу актів Рахункової палати;
5
І визначити ступінь впливу організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати на її ефективність;
- проаналізувати внутрішню структуру Рахункової палати, встановити її відповідність функціям; розробити пропозиції щодо удосконалення правового регулювання структури та функцій Рахункової палати;
- виявити тенденції розвитку системи органів Рахункової палати та визначити основні шляхи удосконалення правового регулювання її створення та функціонування;
- визначити взаємозв’язок етичної поведінки членів Рахункової палати з ефективністю її діяльності, розробити перелік етичних вимог;
- дослідити досвід зарубіжних країн з питань організації та діяльності органів, подібних за своїм функціональним призначенням до Рахункової палати, та розробити пропозиції щодо можливості його використання в організації та діяльності Рахункової палати в Україні.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі розвитку організаційної системи, реалізації функцій та повноважень Рахункової палати, спрямованих на забезпечення законного та ефективного використання коштів державного бюджету України.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-правові та організаційно- правові засади діяльності Рахункової палати, законодавство України та зарубіжних країн з питань організації та діяльності органів, подібних за своїм функціональним призначенням до Рахункової палати в Україні.
Методи дослідження. Наукове дослідження грунтується на комплексі загальних та спеціальних методів пізнання, що дозволило проаналізувати стан та визначити перспективи удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати. У роботі широко використовувались: індуктивний та дедуктивний методи для узагальнення і аналізу чинного законодавства та практики його застосування в діяльності Рахункової палати; порівняльно-правовий метод для аналізу національних нормативно-правових актів зарубіжних країн з питань організації та діяльності аналогічних Рахунковій палаті органів; історико-правовий метод для вивчення генезису та еволюції правового регулювання контролю за використанням бюджетних коштів; методи аналогії, аналізу та екстраполяції для визначення перспектив розвитку і удосконалення Рахункової палати; соціологічний, статистичний
6
та інші методи для забезпечення вирішення поставлених наукових завдань дисертаційного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в національній науці адміністративного права проведене системне, комплексне монографічне дослідження організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати. Наукові положення, що найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, зводяться до наступного:
1. Вперше обгрунтовано визначення правової природи Рахункової палати, виходячи із наявності в неї державно-владних повноважень, як конституційного органу державної влади, який не відноситься до жодної з закріплених Конституцією України гілок влади; доведено, що Рахункова палата здійснює контрольну функцію державного управління в сфері використання коштів державного бюджету, при цьому термін державне управління розуміється у широкому аспекті.
2. Дістали подальшого розвитку принципи організації та діяльності Рахункової палати; доведено, що вказані принципи є основоположними ідеями, закріпленими в Законі України "Про Рахункову палату", визначають особливий характер змісту та розповсюджуються на всі етапи її діяльності, складають загальну систему та діють у взаємозв'язку.
3. Вперше визначено гарантії реалізації кожного з принципів організації та діяльності Рахункової палати, розкрито їх зміст. Сформульовані пропозиції щодо їх законодавчого закріплення.
4. Розроблено класифікацію функцій Рахункової палати, запропоновано на законодавчому рівні закріпити за Рахунковою палатою здійснення консультативної, інформаційної, координаційної та функції прогнозування; обґрунтовується висновок, про необхідність поділу аналітично-експертної функції на аналітичну та експертну з відповідним їх правовим закріпленням; формулюються пропозиції щодо удосконалення правового регулювання функцій та повноважень Рахункової палати в напрямку забезпечення їх відповідності.
5. Вперше визначена правова природа актів Рахункової палати; з метою вдосконалення існуючих механізмів їх реалізації пропонується класифікація актів Рахункової палати в залежності від різних критеріїв; доведено, що механізм забезпечення реалізації актів Рахункової палати законодавчо не закріплений, розроблені пропозиції щодо його правової регламентації.
Доведено необхідність розширити повноваження Колегії Рахункової палати як апеляційної інстанції по перегляду основних актів Рахункової палати; визначено коло суб'єктів, наділених правом подання клопотань.
6. Дістали подальшого розвитку положення щодо ефективності діяльності Рахункової палати: в якості критерію її оцінки запропоновано відповідність отриманого результату поставленим завданням і досягненню бажаного суспільно- корисного результату; останній вбачається в забезпеченні законного та ефективного використання коштів державного бюджету. Пропонується авторський підхід до визначення Рахункової палати як органу з аналітично-прогностичною спрямованістю, теоретично доведено ефективність запропонованого; обґрунтовано доцільність розширення повноважень Рахункової палати в сфері нормотворчості, формуванні правової бази, активізації інформування суспільства.
7. Дістали подальшого розвитку обґрунтування розширення повноважень Рахункової палати щодо здійснення контролю за коштами місцевих бюджетів.
8. Доведено необхідність наділення Рахункової палати правом законодавчої ініціативи та закріплення обов’язку щодо проведення обов’язкової експертизи нормативно-правових актів з фінансово-бюджетних питань.
9. Вперше на основі аналізу характеру взаємовідносин між структурними підрозділами Рахункової палати проаналізована її внутрішньо-організаційна структура. Запропоновано авторську концепцію функціонування структурних підрозділів Рахункової палати, сформульовані рекомендації щодо удосконалення внутрішньо- організаційних зв’язків між ними.
10. Дістали подальшого розвитку пропозиції щодо створення регіональних структур Рахункової палати; доведено, що в основу розвитку системи органів Рахункової палати має бути покладений принцип централізації.
11. Вперше обґрунтовується необхідність нормативного закріплення переліку етичних вимог до членів Рахункової палати та дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись у разі їх порушення; доводиться необхідність наділення Колегії Рахункової палати юрисдикційними повноваженнями щодо розгляду справ про притягнення до дисциплінарної відповідальності членів Рахункової палати.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі концептуальні положення, висновки та практичні рекомендації сприятимуть більш глибокому розумінню сучасного стану організаційно-правового забезпечення
8
діяльності Рахункової палати, ступеня його впливу на її ефективність; визначення напрямів розв’язання пов’язаних з цим теоретичних і практичних проблем.
Теоретичні положення і висновки, обґрунтовані в дисертаційній роботі, можуть бути використані безпосередньо у навчальному процесі при викладенні курсів навчальних дисциплін (“Адміністративне право”, “Фінансове право”), написанні підручників, подальших наукових розробок із цієї проблеми. Висновки і рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства можуть бути використані в нормотворчій діяльності, а також у правозастосовній діяльності при розгляді справ, пов’язаних із порушенням чинного законодавства щодо використання бюджетних коштів.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені автором на міжнародних та вітчизняних наукових, науково-практичних конференціях і семінарах, і пройшли апробацію в Рахунковій палаті, а саме;
- міжнародному просвітницькому семінарі "Європейське законодавство про свободу інформації та вдосконалення українського законодавства" (м. Київ, 28-29 вересня 2000 року);
- міжнародній науково-практичній конференції "Європа - Японія -Україна: шляхи демократизації державно-правових систем" (м. Київ, 17-20 жовтня 2000 року);
- міжнародній конференції "Аудит державних фінансів. Роль та значення фінансового контролю в удосконаленні системи управління державними фінансами: функції парламенту, внутрішнього та зовнішнього аудиту" (м. Київ, 4-5 квітня 2003 року);
- в Рахунковій палаті під час захисту роботи за темою "Етика службової поведінки членів Рахункової палати" перед Комісією під головуванням заступника Голови Рахункової палати та за участі керівництва проекту ТАСІС (м. Київ, 4 березня 2004 року);
- міжнародній науково-практичній конференції "Адміністративне право в контексті європейського вибору України" (м. Київ, 6-7 лютого 2004 року);
- міжнародній конференції "Свобода інформації, прозорість та електронне урядування: погляд громадянського суспільства" (м. Київ, 15 травня 2004 року).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені автором у восьми наукових публікаціях, у тому числі в одній монографії (обсягом 10,32 друкованих аркушів), у 4 статтях, 3 з яких у фахових наукових виданнях, 3 тезах доповідей, надрукованих за матеріалами конференцій.
Проведене дослідження організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палати на основі аналізу вітчизняного законодавства, законодавства інших країн, міжнародно-правових актів, практики функціонування Рахункової палати в Україні та аналогічних за функціональними характеристиками органів зарубіжних країн, дозволяє сформулювати узагальнені висновки, що зводяться до таких основних наукових положень:
1. Головним недоліком організаційно-правового забезпечення діяльності Рахункової палаш є законодавча невизначеність її правового статусу. Аналіз національного законодавства та загальнотеоретичних розробок дозволив дисертанту, виходячи із наявності у Рахункової палати ознак притаманних органу державної влади, а саме: утворення Рахункової палати у встановленому законом порядку, який передбачає порядок формування і діяльності; чіткого визначення виду державної діяльності, функцій, компетенції; загальнообов’язковості її актів, визначити Рахункову палату як конституційний орган державної влади, який не відноситься до жодної з закріплених Конституцією України гілок влади і здійснює контрольну функцію державного управління в сфері використання коштів державного бюджету.
2. Принципи Рахункової палати є основоположними ідеями, закріпленими в Законі України "Про Рахункову палату", визначають особливий характер змісту та розповсюджуються на всі етапи її діяльності, складають загальну систему та діють у взаємозв'язку. Класифікація принципів Рахункової палати на принципи діяльності і принципи організації та їх законодавче закріплення дозволяє більш чітке розкриття організаційних та функціональних основ діяльності Рахункової палати. До першої групи віднесено принципи законності, об'єктивності, незалежності, гласності, прозорості,
І Дієвості, цілеспрямованості та наукової обґрунтованості, безперервності, системності. До і ^РУгої - принципи плановості, колегіальності і єдиноначальності, ієрархічності, Диференціації функцій.
Розкриття змісту принципів Рахункової палати та гарантій реалізації кожного з Принципів свідчить про низьку ефективність їх впливу на здійснення Рахунковою Палатою покладених на неї функцій та повноважень. Причина декларативності
184
принципів полягає в незабезпеченості їх відповідними гарантіями. Кожний принцип вимагає диференційованого підходу до визначення відповідних гарантій забезпечення його реалізації, що повинно знайти своє адекватне правове закріплення.
3. Функції Рахункової палати є основними напрямками діяльності Рахункової палати, які розкривають і конкретизують її сутність та призначення, виникають і розвиваються відповідно до мети і завдань Рахункової палати, спрямовані на вирішення цих завдань, забезпечуються відповідними повноваженнями та правовими засобами їх реалізації. Всі функції державного управління, зокрема, планування, організації, координації, аналітична, експертна, контрольно-ревізійна, за винятком функцій регулювання і прогнозування, властиві Рахунковій палаті. Також, Рахункова палата здійснює консультативну та інформаційну функції. Основною функцією є контрольно-ревізійна; експертна та аналітична функції, які є основою для здійснення контрольно-ревізійної функції, визначаються допоміжними; інформаційна, координаційна, консультативна, організаційна та функція планування, які фактично забезпечують здійснення основних та допоміжних функцій, відносяться до обслуговуючих.
і Сьогодні характерним є незабезпеченість функцій Рахункової палати її і повноваженнями, що вимагає свого вирішення на нормативному рівні. Головним чином йдеться про контрольно-ревізійну функцію, оскільки у Рахункової палати відсутні більшість повноважень, які є обов'язковими для реалізації зазначеної функції. Зокрема, поруч із закріпленими в Законі повноваженнями безперешкодного входу до і об'єктів, що перевіряються, та складання актів про виявлені порушення, Рахункова І палата позбавлена повноважень щодо видання вказівок про усунення порушень у і визначений термін, права відміни або призупинення актів підконтрольних об'єктів, та 1 безпосереднього, застосуванням заходів відповідальності.
Подальший розвиток контрольно-ревізійної функції Рахункової палати визнається І неефективним з наступних причин. По-перше, це призведе до функціонування в І Державі аналогічних за функціональними характеристиками органів - Рахункової і палати і Державної контрольно-ревізійної служби. По-друге, виходячи із визначення І Чритерію ефективності діяльності Рахункової палати як відповідність отриманого •| Результату поставленим завданням і досягненню бажаного суспільно-корисного І Результату, останній вбачається в забезпеченні законного та ефективного використання
коштів державного бюджету, на сьогодні здійснення контрольно-ревізійної функції само по собі не вирішує проблеми існування незаконного та неефективного використання коштів державного бюджету, що негативно впливає на економічний стан держави в цілому.
Вирішити зазначену проблему можливо шляхом покладення на Рахункову палату функції прогнозування та підвищення в її діяльності ролі аналітичної функції, які повинні стати основними. Це обумовлено тим фактом, що за своєю сутпо їх реалізація надасть можливість попереджувати та своєчасно запобігати прийняттю неправомірних актів управління. Надання Рахунковою палатою Президенту України, Верховній Раці України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України аналітично- прогностичних матеріалів про причини порушень, що виникають при використанні бюджетних коштів, забезпечить якісно новий рівень їх інформування, поліпшить координацію дій зазначених органів щодо проведення законодавчої політики по усуненню негативних тенденцій в цій сфері. І в цьому сенсі найбільш корисним в прогностичній діяльності Рахункової палати вбачається поєднання перспективного і нормативного прогнозування стану використання бюджетних коштів.
Суттєвим підгрунтям для реалізації аналітичного та прогностичного напрямку діяльності Рахункової палати є здійснення контрольно-ревізійної та експертної функцій, оскільки виявлення прогалин та недоліків законодавчих актів в процесі контрольно-ревізійної та експертної діяльності, дозволять вже на початковому етапі вказати на можливі фінансові наслідки, що можуть виникнути при їх застосуванні на практиці.
Змін потребують і інші функції Рахункової палати. Зокрема, удосконалення °Рганізаційно-правового забезпечення консультативної функції Рахункової палати ^Умовлено необхідністю надання допомоги органам державної влади при прийнятті Ними нормативно-правових актів або управлінських рішень з бюджетно-фінансових ииіань.
Організаційною гарантією удосконалення реалізації координаційної функції є ^в°рення Координаційної Ради як самостійного органу з дорадчими функціями, до 'Кладу якого повинні увійти керівники органів державної влади, діяльність яких ! І11І№!гає координації. Основною правовою формою діяльності Координаційної Ради | Мається прийняття рішень, які в наступному повинні стати підставою для укладення ^іністративних договорів між зазначеними органами. Зростання ролі цієї форми
186
.правлінської діяльності обумовлено тим, що адміністративний договір забезпечує координацію Р°^°ти Р*зних управлінських структур у випадках, коли суб’єкти ^правління є юридично рівноправними і виникає необхідність у координації їх діяльності, що є також характерним і для Рахункової палати.
Надання переваги принципам системності та наукової обґрунтованості в аналітичній в прогностичній діяльності Рахунковій палаті сприятиме більш точному та системному аналізу всієї інформації щодо використання державних коштів, оскільки лише систематичні і регулярні порушення та зловживання є ознакою недоліків законодавства. Наділення Рахункової палати повноваженням по здійсненню контролю за місцевими бюджетами та створення централізованих регіональних структур Рахункової палати позитивно відобразиться на системності її діяльності.
Організація та діяльність Рахункової палати як органу з аналітично-прогностичною спрямованістю обумовлює необхідність розширення її повноважень, зокрема в сфері нормотворчості, формуванні правової бази, активізації інформування суспільства. Реалізація зазначеного висновку передбачає покладення на Рахункову палату обов’язку щодо проведення обов’язкової експертизи нормативно-правових актів з бюджетно-фінансових питань, здійснення контролю за коштами місцевих бюджетів, наділення Рахункової палати правом законодавчої ініціативи, і Серйозною проблемою в діяльності Рахункової палати в сфері використання бюджетних коштів є відсутність спеціального механізму забезпечення реалізації Повних актів Рахункової палати, якими є постанови, звіти, висновки, листи- | ^формації. В зазначених актах знаходить свій юридичний прояв реалізація завдань, Функцій і повноважень Рахункової палати. В той же час направлення зазначених актів Лункової палати не породжує обов’язку органу державної влади, якому вони "^силаютьсяЩрезиденту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів країни, Міністерству фінансів України, тощо) вчинити відповідні дії.
Необхідно ліквідувати зазначену прогалину в діючому законодавстві. Закріплення °®°в’язку врахування актів Рахункової палати саме зазначеними органами державної Дозволить уникнути багатьох ускладнень при прийнятті ними нормативно- ||||§ актів, за рахунок науково-практичної зваженості актів Рахункової палати та ^ової спеціалізації самого органу через високий рівень узагальнення практики | "^застосування у відповідній сфері суспільних відносин. Вбачається підсилення і Етичної складової змісту основних актів Рахункової палати, які надсилаються
187
Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України.
5, розширення повноважень Колегії Рахункової палати як апеляційної інстанції по перегляду основних актів Рахункової палати сприятиме функціонуванню Рахункової палаш як демократичного органу, оскільки в діяльності будь-якого органу можливо допущення помилок в процесі прийняття рішень. Одночасно з цим, з метою уникнення завантаження Рахункової палати клопотаннями щодо виправлення основних актів пропонується встановити в Законі України “Про Рахункову палату” вичерпний перелік підстав, за наявності яких можна звертатися до Рахункової палати з клопотанням про перегляд рішення та визначити коло суб'єктів, наділених зазначеним правом.
6. Характер взаємовідносин між структурними підрозділами Рахункової палати свідчить, що внутрішньо-організаційна структура Рахункової палати відноситься до змішаного типу організаційних струкіур, який характеризуються як лінійним, так і лінійно-штабним типом. Зокрема, характер взаємозв'язків між управліннями і Головою,
І між управліннями, самостійними відділами та Секретарем відповідають лінійному типу прукіури. Характер взаємозв'язків між департаментами і Головою Рахункової палати, між департаментами та заступниками Голови, які координують їх діяльність, бактеризуються лінійно-штабним типом.
Найбільш оптимальними напрямками удосконалення структури Рахункової палати є створення гнучкою і чутливою до змін структури, та відповідність структури функціям. Наявність об’єктивного діалектичного взаємозв’язку та взаємообумовленості структури та функцій Рахункової палати дає підстави стверджувати, що перерозподіл і Функцій обумовить необхідність реформування структури Рахункової палати, появу І ИовИХ структурних одиниць.
З метою забезпечення аналітично-прогностичного напрямку діяльності Рахункової ^ати пропонується створити аналітично-прогностичний департамент Рахункової ^ати на базі управління внутрішніх стандартів, аналітики та розвитку та визнання № основним структурним підрозділом Рахункової палати, а також включення до Иог° складу; управління моніторингу, яке включатиме відділи наукового моніторингу, °®торингу контрольно-ревізійної діяльності, міжнародного моніторингу; Правління прогнозування; управління законопроектних робіт, до якого входитимуть | ВіДДіли законопроектних робіт з питань державного бюджету, з питань місцевих Дуетів, з інших фінансових питань.
188
І реалізацію експертної функції забезпечить створення в структурі Рахункової палати І леПартаментів: експертизи нормативно-правових актів та міжнародних договорів; експертизи проектів нормативно-правових актів та проектів міжнародних договорів.
І реалізація консультативної функції можлива шляхом створення відділу консультацій. Організаційний напрямок діяльності Рахункової палати має бути забезпечений відділами: етики, внутрішнього контролю, по вивченню проблем діяльності Рахункової палати. Інші структурні підрозділи Рахункової палати пропонується залишити без змін.
7. Запровадження функціонування регіональних структур Рахункової палати за принципом централізації діяльності Рахункової палати забезпечить системність діяльності Рахункової палати. Перевага централізації у взаємовідносинах центрального апарату Рахункової палати з її регіональними структурами надасть можливість охопити єдиним контролем та експертизою використання бюджетних коштів всіх ; рівнів, зведе до мінімуму допущення помилок при аналізі, надасть більш широкого і погляду на проблеми використання державних коштів та можливість прийняття виважених рішень.
Визначення основними функціями регіональних структур функції контролю за використанням коштів державного бюджету розпорядниками нижчого рівня і місцевих бюджетів та функції експертизи нормативних актів органів місцевого самоврядування Зумовлено необхідністю забезпечення центрального апарату Рахункової палати повною інформацією для подальшого її узагальнення і аналізу. Проведення Централізованого комплексного контролю та експертизи одночасно регіональними ніДрозділами та профільним департаментом центрального апарату Рахункової палати щ системі відповідного головного розпорядника коштами дозволить відслідковувати РУХ коштів від головного розпорядника до розпорядника нижчого рівня, що дасть Можливість оцінити в цілому по країні стан використання коштів за окремим напрямом Роботи.
'І ....
| метою уникнення можливої залежності керівників регіональних структур ВІД
1сЧевої влади цілком виправданим є створення централізованих регіональних
^УКТур шляхом охоплення декількох областей.
1 Зменшення впливу суб’єктивного фактора на ефективність діяльності Рахункової
І'алати пов’язано з нормативним закріпленням переліку етичних вимог до членів
^Ункової палати та встановленням дисциплінарних стягнень за їх порушення. Ще
189
одним важелем в підвищенні ефективності діяльності Рахункової палати є розширення ! юрисдикційних повноважень Колегії Рахункової палати щодо розгляду справ про і притягнення до дисциплінарної відповідальності членів Рахункової палати та прийняття по ним рішень.
9. Невирішеність проблеми відносно визначення правових понять в бюджетно- I фінансовій сфері негативно впливає на ефективність діяльності Рахункової палати. Виходячи з цього, пропонується закріпити в Бюджетному Кодексі України визначення таких понять: “недоцільність”, “неефективність”, “несвоєчасність” та “неповнота” використання бюджетних коштів; визначити критерії їх оцінки; детально розмежувати поняття "ефективність" за критеріями "повністю" або "частково". Реалізація цих пропозицій дозволить на практиці уникнути залежності оцінки поняття від суб'єктивного підходу осіб, які її надають.
і Відмежування адміністративної і кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень в сфері використання бюджетних коштів пропонується за ознаками їх об’єктивної сторони, зокрема, встановлення адміністративної відповідальності службових за недоцільність, неефективність, несвоєчасність, неповноту використання бюджетних коштів, і кримінальної відповідальності - за перевищення повноважень при використанні бюджетних коштів.
1. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики: ддареф- дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Національна юридична академія України іл .Ярослава Мудрого. — X., 2004. — 17с.
2. Залюбовська І.К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади и засіб забезпечення законності у сфері державного управління: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одеська національна юридична академія.—О., 2002. — 20 с.
3. Малиновський В.Я. Державне управління. Навчальний посібник. - К., 2003. - 576с.
4. Харенко М.В. Правові основи виконання Державного бюджету України: Автореф. ще... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К.,2001. —16 с.
5. Проект Закону України “Про основні засади парламентського контролю в Україні” від 12 липня 1999 р. № 3472.
6. Проект Закону України “Про основні засади парламентського контролю в Україні” від 5 березня 2003 р. № 3201.
7. Постанова Верховної Ради України “Про попереднє схвалення і направлення до Конституційного Суду України законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України” // Відомості Верховної Ради. - 2000. - N 42,- Ст.361.
Рішення Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України “Про В|*сення змін до статті 98 Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції ^країни” (справа про зміни до статті 98 Конституції України) // Вісник Конституційного ! СУ«У України. - 2000. - № 6. - С. 9-11.
5- Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року ^22 - IV // Відомості Верховної Ради. - 2005. - N 2. - Ст.44.
'0- Кузьменко О. А. Контроль за виконанням державного бюджету України як ФУНКЦІЯ управління: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія “^“иніх справ України. — К., 2002. — 21с.
191
Ц. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Автореф. дис... ^ юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого.—X., 2002. — 29 с.
12. Гергелійник В. Конституційний суд в системі органів контрольної влади: теоретичні аспекти // Право України. -1998. - № 5. - С. 82-85.
13. Шестак В. С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові шпання): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національний ун-т внутрішніх справ. — X.,
2002.—195с.
14. Цвік М.В. Конституційні проблеми розподілу влади(деякі загальнотеоретичні аспекти) II Вісник Академії правових наук України. -1993. - № 1. - С.60-68.
15. Закон СССР “Об органах Народного контроля в СССР” от 9 декабря 1965 года №4224-VI // Ведомости Верховного Совета СССР. -1965. - № 49(1292). - Ст.718.
16. Закон УРСР “Про органи Народного контролю в Українській РСР” від 22 грудня 1965 року // Відомості Верховної Ради УРСР - 1965. - № 53. - Ст.748.
17. Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 19 декабря 1968 года “Об угаерждении Положення об органах народного контроля в СССР” № 1020 // Собрание постановлений правительства. —1968. - № 1. - Ст.2.
1В. Закон СССР “О народном контроле в СССР” от 30 ноября 1979 года // Ведомости Верховного Совета СССР. -1979. - № 49. - Ст.840.
19. Постанова Верховної Ради СРСР від 16 травня 1991 року “Про введення в дію Закону СРСР “Про Контрольну палату СРСР” № 2162-1 // Відомості Верховної Ради СРСР.-1991. -№23. -Ст.650.
20. Закон СРСР “Про Контрольну палату СРСР” від 16 травня 1991 року № 2161-1 // Відомості Верховної Ради СРСР. — 1991. - № 23. - Ст.649.
і| Четверта сесія Верховної Ради України, Бюлетень № 47, Засідання 47. - 1995, 22 ^пада.-С.81-125.
Ц Четверта сесія Верховної Ради України, Бюлетень Ц 48, Засідання 48. -1995, 22 ^пада. - С.3-20.
Ц Закон України “Про Рахункову палату Верховної Ради України” від 11 липня 1996 ііі №315/96 - ВР // Відомості Верховної Ради. -1996. - N 43. - Ст.212.
4- П’ята сесія Верховної Ради України, Бюлетень № 17, Засідання 17. - 1996, 6 л^ого. - С.3-28.
192
25. П’ята сесія Верховної Ради України, Бюлетень № 85, Засідання 85. -1996, 24
26, Меншун В.І. Рахункова палата в Україні - два роки роботи по зміцненню законності і розвитку демократії(інтерв’ю з Головою Рахункової палати, доктором економічних наук В.К.Симоненком) // Трибуна. -1999. - № 1-2. - С.6-9.
27. Конституція України від 28 червня 1996 року //Відомості Верховної Ради. - 1996. -N25.-Ст. 141.
Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України" (справа про Рахункову палату)// Вісник Конституційного Суд України. -1998. - № 1. - С. 13-28.
28. Закон України “Про Рахункову палату” від 11 липня 1996 року №315/96 - ВР // Відомості Верховної Ради. - 1998. -N24. -Ст.137.
29. Большой юридический словарь / Под ред. АЛСухарева, В.Д. Зорькина,
В.Е.Крутских. - М.: ИНФРА- М, 1997.- 790 с.
30. Юридический знциклопедический словарь / Румянцев О.Г., Додонов В.Н. - М.: ИНФРА-М, 1997.- 384 с.
31. Молдован В.В., Мелащенко В.Ф. Конституційне право: Опорні конспекти. - К.: ■Омана, 1996.-271с.
32. Евграфов П.Б. Окрема думка судді Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. -1999. - № 2.
33. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. - М.: Новий Юрист, 1998,- 624 с.
34. Гарчева Л.П., Ярмьші А.Н. Конституционное право Украиньї. Учебное пособие.- Сімферополь: Доля, 2000. — 336 с.
35. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права: Учебное пособие. - М.: ^Ристь, 1999.- 272 с.
36. Загоруй И.С. Конституционное право Украиньї: Словарь терминов. - Луганск:
^.-0.29-40.
37. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням
193
І обшая теория государства и права: В 2т./ под ред. М.Н.Марченко. - М.: "Зерцало", і Ш -Т.1: Теория государства. - 416с.
41. Теория государства и права: Курс лекций./Под ред. Н.И. Матузкова и А.В. Малько. .М.:Юристь, 1997.-672 с.
42. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник для юридических вузовифакультетов. - М.: НОРМА-ИНФРА, 1999. - 552с.
і 43. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. - X.: Консул, Ун-т внутр. Дел, 2000.-704 с.
І 44. Атаманчук Г.В. Знциклопедия управленческих знаний. Государственное управление. Организадионно-функциональньїе вопросьі.. - М.: 'тт. есопотіса.ги.,
2000. -301 с.
45. Петров Г.И. О понятии органа государственной власти в СССР// Вестник ЛГУ. - 1956.-№5.-С. 81 - 83.
46. Шаповал В. Феномен державного органу(органу держави) або органу державної і влади: теоретико-правовий і конституційний аспекти // Право України. - 2003. - № 8. -
С. 25-29.
47. Козлова Е.И., Кутафин О.Е. Конституционное право России: Учебник, - М.: Юристь, 1998. -519с.
48. Советское государственное право. (Учебник для юридических вузов). - М.:
! Юриздат, 1948. - С. 282.
49. Волков Н. А. Советское государственное управление и система его органов // Ученьїе записки Белорусского Государственного Университета имени В.И. Ленина. ^ияюридическая. - 1957. - Вьш. 34. - С. 100.
50- Указ Президента “Питання Секретаріату Президента України” від 27 січня 2005 Р°ку N111 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 7 - Ст.390.
51. Розпорядження Голови Верховної Ради України “Про затвердження Положення "Р® Апарат Верховної Ради України” від 31 травня 2000 р. N 459.
2- Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року N 3018-Ш // ІДомості Верховної Ради. - 2002. - N 27-28. - ст. 180.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року N
// Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). - 1984. - Додаток до N 51. - Ст-1122.