ВСТУП
1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВАТ ”СУМСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД”
1.1 Стисла історія підприємства
1.2 Загальна характеристика підприємства
2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРОСПОЖИВАЮЧОГО ОБЛАДНАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
2.1 Розрахунок споживання пари
2.2 Виробничі потреби
2.3 Гаряче водопостачання
2.4 Котельна
3 БУДОВА І РОБОТА УСТАНОВКИ А1-ОРЧ
3.1 Опис технологічної схеми
3.2 Будова і робота основних частин установки
4 ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК УСТАНОВКИ А1-ОРЧ
4.1 Матеріальний баланс установки
5 ТЕПЛОГЕНЕРАТОР ТГ-200 НА ПРИРОДНОМУ ГАЗІ
6 ОХОРОНА ПРАЦІ
7 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
8 ПРОГРАМУВАННЯ НА ЕВМ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Отзыв руководителя Хованский на диплом.doc
завдання.doc
ДП-титул.doc
_коном.xls
Загальновідомо, що молочні продукти належать до групи товарів першої необхідності. Тому питання формування витрат на їх виробництво викликають певний інтерес в суспільстві.
Відомо, що основою виробництва будь-якого молочного продукту є термічна обробка сировини. Тому проблеми енергозабезпечення і раціонального використання енергії є актуальними в молочній промисловості.
Молочна помисливість щорічно потребує біля 4 міл. тон умовного палива, але при спалюванні палива (природний газ) корисно використовується лише 35 % його енергії, а останнє втрачається внаслідок неповноти згорання, з димовими газами, що виходять, втратами в оточуюче середовище, втратами через погану ізоляцію трубопроводів [1].
Важливу роль в вирішенні проблеми енергозбереження відіграє скорочення втрат теплової енергії за рахунок підвищення теплоізоляційних властивостей апаратів і теплових мереж систем парозабезпечення. Зниження втрат теплоти сприяє зменшенню витрат на випуск продукції, зниженню негативної дії на оточуюче середовище і покращенню санітарно-гігієнічних умов праці обслуговуючого персоналу[2].
Підприємства молочної промисловості потребують значну кількість пари на технологічні процеси. Велике значення для економії енергоресурсів мають режими експлуатації пароспоживаючого обладнання. Однією з основних умов ефективної експлуатації всієї системи парозабезпечення є суворе дотримання температурних режимів, так як перевищення температури на 10С призводить до перевитрат теплоти на 1,5 – 3 % [3].
Технічний аналіз стану і умов експлуатації систем парозабезпечення підприємств молочної галузі показує, що для успішного вирішення проблем енергозбереження необхідне вдосконалення цих систем. Основну увагу слід спрямувати на докорінну модернізацію систем паропостачання підприємства, котрі мають суттєві недоліки. Потребує також подальшого впорядкування організація експлуатації систем паропостачання[3].
Теплогенератор на природному газі ТГ-200 є противоточним газовим повітренагрівачем, забезпечуючим нагрів потоку повітря до температури 200 ±10°С, який використовується як технологічний теплоносій у виробничих процесах харчової і інших галузей промисловості (наприклад, в сушильних розпилювальних установках молокопереробних підприємств).
Використання в конструкції теплогенератора роздільних трактів продуктів горіння (природного газу) і повітря, що нагрівається, при високому коефіцієнті корисної дії (92%) дозволяє використовувати теплогенератор в технологічних процесах з високими вимогами до чистоти нагрітого повітря [4].
В дипломному проекті проведено аналіз споживання паливно-енергетичних ресурсів на ВАТ „Сумський молочний завод” по підрозділам, в результаті якого встановлено, що найбільш енергоємним є цех по виробництву сухого обезжиреного молока. Тому в дипломному проекті пропонується провести реконструкцію даного цеху із встановленням теплогенератора.
Встановлення теплогенератора дозволяє створити стабільний режим подачі сушильного агенту (повітря), що забезпечить високу якість виробництва, збільшити потужність установки за рахунок збільшення температури повітря. Коефіцієнт корисної дії системи паровий котел – калорифер (з урахуванням втрат при транспортуванні) складає 80 %, а ККД теплогенератора 92 %. Застосування теплогенератора в сушильних установках забезпечує економію природного газу згідно розрахунків 9,65 %, електроенергії - 11,2 %, води -30,8 %.
В результаті проведення реконструкції собівартість 1 т сухого молока зменшується з 9185,3 грн. до 8938,1 грн., тобто на 247,3 грн. Додатковий прибуток підприємства при річному обсязі виробництва 1300 т складе 321,5 тис. грн. Витрати на впровадження проекту складають 479000 грн. Термін окупності – 1,5 року.
Як висновок, можна сказати, що застосування теплогенератора дозволить зменшити витрати природного газу для підприємств молочної галузі, а також має загальногосподарське значення, оскільки Україна є енєргодефіцитною державою.
