🔍 Поиск работ

ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ ПРОЦЕСУ ПОДІЛУ ШФЛВ НА ЦГФУ

Работа №4831

Тип работы

Курсовые работы

Предмет

теплоэнергетика и теплотехника

Объем работы26 стр.
Год сдачи2010
Стоимость1700 руб.
ПУБЛИКУЕТСЯ ВПЕРВЫЕ
Просмотрено
721
Не подходит работа?

Узнай цену на написание


Вступ 10
1 Короткий аналітичний огляд літературних джерел 15
1.1 Актуальність застосування пінч-аналізу 15
1.2 Ресурсозбереження і енергозбереження 16
1.3 Коротка характеристика пінч-аналізу 18
2 Обстеження схеми рекуперативного теплообміну установки 19
3 Пінч-аналіз 27
3.1 Визначення енергозберігаючого потенціалу для існуючого процесу
3.2 Визначення енергозберігаючого потенціалу для інтегрованого процесу
3.3 Синтез технологічної схеми проекту реконструкції системи теплообміну установки ЦГФУ
ВИСНОВОК
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
Титулка.docx
Курсовой.docx
Завдання.docx

Нестабільний і стабільний газовий бензин газопереробних заводів (ГПЗ), широка фракція легких вуглеводнів (ШФЛВ) стабілізації нафти або газових конденсатів не є товарними продуктами [1]. Для використання в нафтохімії їх піддають фракціонуванню з виділенням вузьких вуглеводних фракцій, що містять деякий основний компонент і домішки інших вуглеводнів. Крім вузьких вуглеводних фракцій, на газофракціонуючих установках (ГФУ) одержують технічні суміші пропану й бутану, які використають як побутове паливо.
ГФУ експлуатуються в складі нафтопереробних і газопереробних заводах, на нафтохімічних підприємствах і самостійно як сировинні блоки для одержання мономерів у промисловості синтетичного каучуку.
Основними апаратами ГФУ є ректифікаційні колони, призначені для поділу, рідких сумішей на практично чисті компоненти або вузькі фракції.
Газофракціонуючі установки, на яких використають конденсаційно-ректифікаційні методи виділення окремих вуглеводневих фракцій й одержують як товарні продукти пропанову, ізобутановую, н-бутанову фракції й фракцію C_5 і вище, експлуатуються для поділу зріджених газів на багатьох НПЗ і ГПЗ. Великі ГФУ, у складі яких є повний набір колон для виділення вуглеводних фракцій від С3 до С6, називаються центральними газофракціонуючими установками ЦГФУ .
Нафтопереробка й нафтохімія є енергоємними виробництвами, і рівень енерговитрат у значній мірі впливає на собівартість готової продукції. Залежно від глибини переробки нафти, її складу, асортиментів й якості цільових продуктів, технічного рівня устаткування й інших факторів витрата енергії на власні потреби нафтопереробних заводів еквівалентний (6 – 10) % переробної нафти. Із загальної кількості споживаної енергії (55 – 65) % доводиться на частку технологічного палива, 30 – 35 – на теплову й 8 – 12 – на електричну енергію [2].
Найбільш енергоємними є процеси гідрокрекінгу, каталітичного крекінгу й риформінгу, коксування, виробництва масел. Процеси первинної переробки нафти менш енергоємні, але атмосферно-вакуумній перегонці піддається вся вступна на нафтопереробний завод (НПЗ) нафта, і при цьому витрачається близько 50 % сумарних енерговитрат. Отже, зниження витрати енергії рівною мірою важливо для всіх процесів нафтопереробки.
У даній роботі визначається енергозберігаючий потенціал на підприємстві, що працює, в економічно найбільш вигідному процесі розділення широкої фракції легких вуглеводнів.
Буде розглянута принципова енерготехнологічна схема ЦГФУ. Після проведення аналізу потоків та теплової енергії, що споживається, буде запропонований проект для переобладнання виробництва за допомогою встановлення нових теплообмінних апаратів.
 


Возникли сложности?

Нужна помощь преподавателя?

Помощь в написании работ!
ДИПЛОМНЫЕ МАГИСТЕРСКИЕ ДИССЕРТАЦИИ
КУРСОВЫЕ СТАТЬИ ВКР

Літературні дані, опубліковані в різних джерелах [15 - 34], говорять, що застосування пінч-аналізу в середньому приводить до зниження вартості споживаної енергії на 30-50 % і значно знижуються капітальні витрати при створенні нових підприємств. Одержання економічної вигоди від застосування методів пінч-аналізу сильно залежить від ступеня інтеграції процесів на досліджуваному підприємстві. При проектуванні нових виробництв і реконструкції дуже старих виходить найбільший економічний виграш. Використання пінч-аналізу на підприємствах, де вже виконувалася інтеграція процесів іншими методами, приводить до одержання меншої у відсотковому відношенні прибутку. Але навіть повторний аналіз підприємств через якийсь час після проведення інтеграції процесів пінч-методами показує можливість одержання прибутку. Це відбувається як через виконання додаткових модифікацій на підприємствах за минулий час, так і через зміну цін на енергоносії й експлуатацію.
У даній роботі побудовані для схеми, що існує та інтегрованої схеми складені криві та сіткова діаграма. На основі складових кривих побудована принципова енерготехнологічна схема проекту реконструкції, впровадження якої дозволить знизити питоме енергоспоживання гарячих утиліт на 1961 кВт, а холодних – на 1786 кВт. Таким чином, потенціал енергозбереження складає 613067 дол. США на рік. Строк окупності запропонованого проекту реконструкції складе приблизно 6 місяців.
 



СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Вержичинская С.В., Дигуров Н.Г., Синицин С.А. Химия и технология нефти и газа. – М.: Форум, 2009. – C. 116-120.
2. Степанов А.В., Сульжик Н.И., Горюнов B.C. Рациональное использование сырьевых и энергетических ресурсов при переработке углеводородов. – К:
Техника, 1989. – 170 с.
3. Уильям Л. Леффлер. Переработка нефти. – М.: Олимп-бизнес,
2004. – С. 68-75.
4. Степанов А.В., Горюнов B.C. Ресурсосберегающая технология переработки нефти. – Киев: Наукова думка, 1993. – 270 с.
5. Клемеш Й., Костенко Ю.Т., Товажнянский Л.Л., Капустенко П.А., Ульев Л.М., Перевертайленко А.Ю., Зулин Б.Д. Применение метода пинч-анализа для проектирования энергосберегающих установок нефтепереработки // Теоретические основы химической технологии. – 1999. – Т. 33. – №4. – С. 420-431.
6. Смит Р., Клемеш Й., Товажнянский Л.Л., Капустенко П.А., Ульев Л.М. Основы интеграции тепловых процессов. – Х.: ХГПУ, 2000. – 457 с.
7. Huang F., Elshout R. Optimizing the Heat Recovery of Crude Units// Chemical Engineering Progress. – 1976. – № 6. – P. 68-74.
8. Elshout R.V., Hohmann E.C.// Chemical Engineering Progress. – 1979. –
№ 3. – P. 72-77.
9. Риччи Дж., Билинг К. Интегрированный подход к сбережению энергии и водорода // Нефтегазовые технологии. – 2004. – № 3. – 83 с.
10. Маллик С., Дхоул В., Интегрированные разработки и проектирование установок // Нефтегазовые технологи. – 2008. – № 4. – 95 с.
11. Азми А.С., Клемеш Й., Нгатирин С. Оптимизация теплообменной системы установки ректификации строй нефти // Інтегровані технології та енергозбереження. – 2003. – № 3. – 97 с.
12. Promvitak P., Siemanond K., Bunluesriruang S., Ragharentai V. Retrofit design of Heat Exchanger Networks of Crude Distillation Unit // Chemical Engineering Transactions. Part 1. – 2009. – Vol. 18. – P. 99–104 DOI: 10.3303/CET0918014.
13. Promvitak P., Siemanond K., Bunluesriruang S., Ragharentai V. Grassroots Design of Heat Exchanger Networks of Crude Distillation Unit // Chemical Engineering Transactions. Part 1. – 2009. – Vol. 18. – P. 219–224 DOI: 10.3303/CET0918034.
14. Мешалкин В.П., Товажнянский Л.Л., Капустенко П.А. Основы теории ресурсосберегающих интегрированных химико-технологических систем. – Х.: НТУ «ХПИ», 2006. – С. 35-37.
15. Kesler M.G. // Hydrocarbon Processing. – 1979. – № 7. – P. 156-158.
16. Rev E., Fonyo Z. Synthesis of heat exchanger networks // Chem. Eng. Commun. – 1982. – Vol. 18. – P. 97-106.
17. Демин Н.А., Канивец Г.Е. Декомпозиционно-модульный метод синтеза теплообменных систем // Химическая технология. – 1982. – № 4. – С. 7-11.
18. Кафаров В.В., Мешалкин В.П., Перов В.Л. Математические основы автоматизированного проектирования химических производств. – М.: Химия, 1979. – 318 с.
19. Каневец Г. Е., Вукович Л. К., Никульшин В. Р. Об оптимальном распределении эксергетических потерь // Энергетика. – 1979. – № 9. – С. 112-116.
20. Вукович Л. К., Никульшин В. Р. Эксерго-топологическое моделирование сложных систем теплообменников// Промышленная теплотехника. – 1980. – Т. 2, – № 2. – С. 53-59.
21. Ghamarian A., Thomas W.R.L., Sideropoulos T., Robertson J.L. Incremental heat flux method for heat exchanger // Advanced energy system symposium. ASME Winter Annual Meeting. – 1985. – P. 19.
22. Linnhoff B., Flower J.R. Synthesis of heat exchanger networks: I. Systematic generation of energy optimal network // AIChE. – 1978. – Vol.24. – P. 633-642.
23. Островский Г.М., Бережинский Т.А. Оптимизация химико-технологических процессов. Теория и практика. – М.: Химия, 1984. – С. 59-70.
24. Ивахненко В.И., Островский Г.М., Бережинский Т.А. Об одном методе оптимального синтеза теплообменных схем // Теоретические основы химической технологии. – 1982. – № 3. – 348 с.
25. Клемеш И., Птачник Р. Синтез оптимальной структуры систем теплообмена // Теоретические основы химической технологии. – 1987. – № 4. –
С. 488-498.
26. Linnhoff B., Vredeveld D.R. Pinch Technology has come of Age.// Chemical Engineering Progress. – 1984. – P. 33-40.
27. Linnhoff B., Mason D.R., Wardle I. Understanding heat exchanger net-work // Computers and Chem. Engng. – 1979. – №. 3. – P. 295-302.
28. Linnhoff B., Hindmarsh E. The pinch design method for heat exchanger networks // Chem. Engng. Sci. – 1983. – Vol.38. – № 5. – P. 745-763.
29. Linnhoff B., Turner J.A. Heat-recovery networks: New insight yield big saving // Chem. Engng. – 1981. – № 11. – P. 56-70.
30. Linnhoff B. Pinch technology for the synthesis of optimal heat and power system // Journal of Energy Resources technology. – 1989. – Vol. 3. – № 9. – P. 137-147.
31. Smith R. Chemical Process Design. N.Y.: McGraw – Hill, 1995. – P.460.
32. Whistler A.M. Heat exchangers as money makers // Petroleum Refinery. – 1948. – Vol. 7. – № 1. – P. 83-86.
33. Linnhoff B., Townsend D.W., et al. User guide on process integration for the efficient use of energy. IChemE. – R.: UK, 1991. – P. 247.
34. Dhole V.R., Smith R., Linnhoff B. Computer Application for Energy – Efficient System / Paper in Encyclopedia of Energy Technology and the Environment.
N.Y.: John Wiley and Sons. Inc., 1995. – P. 935.

Работу высылаем на протяжении 30 минут после оплаты.




©2026 Cервис помощи студентам в выполнении работ
.