Тип работы:
 Предмет:
 Язык работы:


ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ (12.00.07)

Работа №4060

Тип работы

Диссертации (РГБ)

Предмет

теория систем управления

Объем работы510стр.
Год сдачи2003
Стоимость700 руб.
ПУБЛИКУЕТСЯ ВПЕРВЫЕ
Просмотрено
1209
Не подходит работа?

Узнай цену на написание


ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 Науково–теоретичні засади правового регулювання відносин в сфері банківської діяльності 18
1.1. Складна правова природа банківської діяльності 18
1.2. Місце банківського законодавства в системі законодавства України 45
1.3. Онтологічно–правові форми організації банківської діяльності 74
РОЗДІЛ 2 Банківська система України як складова фінансової системи держави: поняття, структура, функції 133
2.1. Становлення банківської системи України у ХУІІІ–ХХ сторіччі 133
2.2. Особливості становлення банківської системи України в умовах переходу до ринкової економіки 169
2.3. Роль банківського сектора в організації банківської діяльності. Правові аспекти взаємодії елементів банківської системи
194
РОЗДІЛ 3 Роль та місце національного банку в організації банківської системи України 228
3.1. Незалежність центрального банку держави як умова стабільності національної грошової одиниці 228
3.2. Організаційно–правові й функціональні принципи
діяльності НБУ 261
3.3. Правові засади проведення грошово–кредитної політики НБУ 289
РОЗДІЛ 4 Правові засади організації банківського нагляду в Україні 311
4.1. Поняття банківського нагляду. Його мета 311
4.2. Система банківського нагляду України: етапи формування та перспективи розвитку 337
4.3. Принципи та методи наглядово-контрольної діяльності НБУ. Правові засади застосування санкцій за порушення банківського законодавства 357
ВИСНОВКИ 405
Список використаних джерел 415
Додатки 476



ВСТУП


Актуальність теми дослідження. На перехідному етапі становлення ринкової економіки фінансові системи країн в цілому й банківські системи, зокрема, вимагають поглибленого наукового дослідження, оскільки їх розвиток значно відрізняється від розвитку аналогічних утворень у країнах із розвиненою економікою. Навпаки, країни з перехідною економікою мають достатньо капіталу, проте він залишається, як правило, пасивним. І проблема полягає саме в тому, як вивільнити такий капітал, як зробити його активним інструментом фінансового зростання. Вирішення даної проблеми тісно пов’язано з діяльністю стабільно функціонуючих фінансової й банківської систем. Крім того, слід згадати про необхідність існування механізмів для створення безпеки заощаджень та фінансових інвестицій, повернення довіри потенційних клієнтів (в першу чергу громадян) до кредитно-фінансових інституцій. Додатковою умовою для формування стабільного фінансового сектора у національній економіці є спроможність фінансової системи ефективно розподіляти ресурси для найбільш ефективного продуктивного використання (виходячи з особливостей окремих галузей економіки), в тому числі й розподілу ресурсів для державного використання.
Враховуючи глобальний характер сучасних фінансів, дослідження закономірностей фінансової й банківської систем та їх еволюції є одним з найважливіших питань фінансів. Фінансові ринки та посередники зв’язані між собою міжнародними телекомунікаційними мережами, що дозволяє здійснювати грошові трансферти та операції відкритого ринку цілодобово. Тому особливого значення набуває гармонізація національного законодавства, що регулює діяльність фінансових і банківських інститутів, й приведення його у відповідність з міжнародними стандартами і практикою Європейського Співтовариства. Водночас європейська інтеграція України, визнана пріоритетним напрямом її сучасного зовнішньополітичного курсу, значною мірою залежить від наукового супроводження, від моніторингу складних міжнародних та національних процесів й правових проблем, пов`язаних з практичною реалізацією її завдань.
У сучасних умовах розвитку національної економіки регулювання банківської діяльності та організації й функціонування банківської системи країни набувають нового змісту. Такий стан нерозривно пов’язаний з економічною та правовою природою визначених елементів, оскільки банківська система відноситься до центральних ланок господарського механізму ринкового типу. Тому не випадково процес економічних перетворень в Україні (як і в більшості постсоціалістичних країн) розпочався із швидкого реформування банківських інститутів та банківської системи в цілому. Тим більше, що в межах загальної політики інтеграції надалі вирішуватиметься й питання входження вітчизняних банків до світової банківської системи.
Нові умови і якісно новий характер взаємодії елементів банківської системи, реформування організації діяльності Національного банку України як її центральної ланки, створення та вдосконалення системи банківського регулювання й банківського нагляду, що відповідають сучасним вимогам і забезпечують стабільне і прозоре функціонування національної економіки, а також проблеми, пов’язані з правовим забезпеченням діяльності банківських установ, й спонукали безпосередньо до проведення дослідження саме в сфері організації й діяльності банківської системи України.
Дослідженню правовідносин в сфері банківської діяльності у його різних аспектах присвячено значне коло науково-теоретичних розробок, особливо останніми роками. В той же час комплексність банківських відносин породжує різноманітні підходи представників окремих галузей права, які акцентують увагу переважно на дослідженні правових режимів банківських операцій або визначенні місця банківського права у правових системах. Саме тому при проведенні наукового дослідження автор аналізувала положення теорії та філософії права, що містяться у роботах С.С. Алексєєва, Б.Т. Базилєва, В.Бернхема, Дж.Д. Галлигана, А.А. Козловського, С.А. Комарова, Є.В. Назаренко, П.Е. Недбайла,А.В. Сурилова, Ф.А. Хайєка, В.Н. Хропанюка, Р. Ципеліуса. Досліджувалися теоретичні положення у сфері регулювання фінансових й цивільних відносин учених дореволюційного періоду, зокрема: С.Г. Альтерзона, С.І. Іловайського, В.А. Лебедева, М.Ф. Орлова, Н.І. Тургенєва, М.М. Сперанського, Г.Ф. Шершеневича.
У такій комплексні економіко-правовій проблематиці як банківські правовідносини, необхідною та виправданою умовою дослідження повинна бути координація науково–теоретичних положень, вироблених юридичною й економічною науками. Тому в дослідженні використовувалися праці вчених-економістів: Л.Брю, А.С. Гальчинського, Я.А. Жаліло, А.С. Катрича, Я.П. Квача, М. Клейна, К.Р. Макконнела, Є.А. Мартинюка, Р. Мертона, Ф.С. Мишкіна, О.В. Науменко, С. Є.В. Рудинської, В.Н. Шенаєва.
При аналізі суті управлінської діяльності Національного банку як центрального банку держави, що очолює вітчизняну банківську систему, автор базувалася на теоретичних розробках й положеннях представників науки адміністративного права, в тому числі В.Б. Авер`янова, В.Г.Афанасьєва, І.А.Василенка, П.Т. Василенкова, Ю.М. Козлова, Є.Б. Кубко, Л.Л. Попова, Ю.А. Тихомирова, В.Є. Чиркина.
Сформульовані в дисертаційному дослідженні теоретичні висновки і практичні рекомендації ґрунтуються на працях українських і російських вчених-юристів радянського і сучасного періодів: М.М. Агаркова, Ю.І. Бобрикова, Є.Г. Бровкіної, А.А. Вишневського, А.Ю. Вікуліна, Л.К. Воронової, Я.А. Гейвандова, Є.А. Гуревича, А.М. Екмаляна, В.Р. Євстигнєєва, Н.Ю. Єрпилєвой, Л.Г. Єфімовой, А.М. Жукова, А.І. Іванова, А.Ю. Іоффе, Є.В. Карманова, В.І. Колеснікова, Л.П. Кролівецької, В.Л. Кротюка, Л.А. Московкіної, О.М Олейник, В.В. Пасічника, П.С. Пацурківського, В.П. Полякова, І.П. Прудиуса, Є.А. Ровинського, Л.А. Савченко, А.О. Селіванова, В.К. Тагірбекова, Г.А. Тосуняна, В.М. Усоскіна та інших.
У дисертації використовуються також праці зарубіжних дослідників: Е. Боді, Б. Бухвальда, К. Гавальди і Ж. Стуфлє, П.М. Годме, Ж. Матука, М. Марчелло, Р.С. Портера, В.П. Поліцатто, А.Л. Пратта, М. Рея, В. Сміт, Е. Шенга.
Нормативною базою дисертації є національне законодавство, що регулює діяльність банківських установ, а також законодавство Російської Федерації, Республіки Бєларусь, Естонії, Латвії, Казахстану, Молдови; Іспанії, Канади, Польщі, Франції, Федеративної Республіки Німеччини. Емпіричну основу дослідження склало вивчення практики діяльності Національного банку України та окремих вітчизняних банків.
Однак відсутність на правовому рівні розробки певних теоретичних положень у сфері організації банківської діяльності, наявність суперечливих питань, відсутність комплексного дослідження правових проблем організації та функціонування банківської системи України свідчать на користь актуальності й своєчасності теми дисертації. Сьогодні гостро відчувається потреба у комплексному дослідженні правовідносин у сфері банківської діяльності, в тому числі – організації банківської системи, яка є одним з чинників стабільності національних фінансів та відповідно – національної економіки. Саме тому й було зосереджено увагу на здійсненні наукового дослідження у цій сфері.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов`язана з організаційними й нормотворчими заходами, що проводяться в Україні з метою гармонізації й адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, реформування правової системи держави та поступового приведення її у відповідність з європейськими стандартами, в тому числі в сфері фінансового, банківського, податкового законодавства. Цей напрям дослідження отримав своє закріплення в Указах Президента „Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” від 11 червня 1998 р. № 615/98, „Про Національну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 30 серпня 2000 р. № 1033, „Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу” від 14 вересня 2000 р. № 1072, у Комплексній програмі розвитку банківської системи України на 2003 – 2005 роки та в нормотворчій діяльності Національного банку України.
Дисертація виконана як частина загального плану науково–дослідженої роботи кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Обраний напрям дослідження є складовою частиною цільових комплексних програм: „Вдосконалення правового становища суб`єктів господарської діяльності в умовах формування ринкової економіки України” (номер державної реєстрації 0198 W 004863), яка розроблялася на юридичному факультеті в період з 1 січня 1997 р. по 31 грудня 2000 р.; та „Формування механізму реалізації та захисту прав та свобод громадян в Україні” (БФ 042-01), яка розробляється на юридичному факультеті з 1 січня 2000 р. Дисертація являє собою певний внесок у розкриття напрямків загального дослідження, визначеного у цих програмах.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі врахування досягнень юридичної та економічної наук, узагальнення правозастосовної діяльності Національного банку України та органів державної влади, аналізу вітчизняного і зарубіжного законодавства, розкрити правові проблеми організації й функціонування банківської системи України, місця й ролі Національного банку України в регулюванні банківської діяльності та здійсненні банківського нагляду, сформулювати теоретичні висновки й пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження зроблено спробу вирішити такі задачі:
– визначити зміст й основні принципи банківської діяльності на сучасному етапі суспільного розвитку;
– визначити поняття банківських правовідносин, розкрити їх зміст й особливості;
– з`ясувати поняття й сутність банківського законодавства як комплексної галузі законодавства;
– охарактеризувати джерела банківського права України;
– визначити поняття, принципи й функції банківської системи України;
– охарактеризувати банківську систему України у взаємозв`язку її елементів;
– визначити критерії автономії Національного банку України та методи забезпечення його незалежності;
– дати визначення й розкрити зміст організаційно-правових й функціональних принципів діяльності Національного банку України;
– визначити спеціальні принципи, що обумовлюють особливості діяльності територіальних установ центрального банку;
– визначити правові засади проведення Національним банком України грошово-кредитної політики, спрямованої на виконання його основної мети – забезпечення стабільності національної грошової одинці;
– визначити поняття, зміст й основні завдання банківського нагляду;
– проаналізувати правові засади організації системи банківського нагляду в Україні та визначити перспективи її реформування;
– визначити принципи й методи контрольно-наглядової діяльності Національного банку України та правові засади застосування ним санкцій за порушення банківського законодавства.
Об`єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в сфері банківської діяльності, організації й функціонуванні банківської системи України та регулюються Конституцією України, Законами України „Про банки і банківську діяльність”, „Про Національний банк України”, „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та багатьма іншими законами, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, нормативно–правовими актами Національного банку України та органів державної влади, а також міжнародними актами в сфері фінансової й банківської діяльності, в тому числі Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Союзом.
Предметом дослідження є теоретичні й методологічні проблеми правового регулювання діяльності Національного банку України й банківських установ, що входять до банківської системи України.
Методи дослідження. Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої в роботі мети та задач дослідження, його об`єкта та предмета. Ґрунтуючись на власному гносеологічному підході, автор спирався на вітчизняний й зарубіжний теоретичний досвід правової та економічної наук, виражений в науково-практичній літературі. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали такі наукові методи: спеціально-юридичний (формально-догматичний), логічний, історико-правовий, порівняльно-правовий та системно-структурного аналізу.
За допомогою спеціально–юридичного методу досліджувалися зміст та сутність банківських правовідносин, здійснювалась зовнішня наукова обробка правового матеріалу. Важливу роль цей метод відіграв при констатації окремих законодавчих положень і норм – визначенні завдань і функцій Національного банку України та банківських установ, що входять до складу банківської системи держави.
Логічний метод дослідження обумовив послідовність висловлений суджень, понять і висновків.
Єдність логічного та історико-правового методів сприяла простеженню історичних закономірностей розвитку правового регулювання відносин в сфері банківської діяльності, створення й функціонування банківської системи держави. У сукупності з синхронічним і діахронічним підходами, притаманними порівняльному методу дослідження, застосуванням моделювання це дозволило з`ясувати сутність банківських правовідносин у зіставленні з минулими і сучасними, національними й зарубіжними їх аналогами.
Системно-структурний метод надав можливість проаналізувати особливості банківських правовідносин, їх структуру, встановити юридичні факти, що слугують підставою для її виникнення, зміни й припинення. За допомогою аналізу й синтезу структури банківської системи з урахуванням факторів, що впливають на функціонування її складових елементів, виявлені характерні ознаки організації й діяльності банківських установ України; в тому числі Національного банку України як центрального банку держави, що очолює банківську систему та забезпечує регулювання банківської діяльності, стабільність банківської системи й захист інтересів її клієнтів; а також досліджено поступовий розвиток внаслідок збагачення, конкретизацій, змінності й в цілому інтегративності всієї системи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація стала першим в українській правовій літературі комплексним, узагальненим монографічним дослідженням правових проблем організації й діяльності банківської системи України. У дисертації обґрунтовується ряд нових у теоретичному плані й важливих, на наш погляд, для практики понять і положень.
1. Визначено суть фінансової діяльності держави у банківській сфері і вперше сформульовано її головне завдання в регулюванні діяльності банківської системи України.
2. Вперше висвітлено роль і значення банківської системи держави у виконанні основних функцій фінансової системи держави.
3. Дістало подальшого розвитку положення про зміст банківської діяльності та її особливості в сучасних умовах. Визначено, що банківська діяльність – це система діючих спеціальних суб'єктів та операцій, здійснюваних ними як учасниками єдиної банківської системи з приводу грошей, цінних паперів і валютних цінностей як засобів платежу, заощадження й товару. В правовому розумінні банківська діяльність є сукупністю правових дій, що здійснюються певними суб'єктами в формі, яка вимагається законом або договором. У даному аспекті банківська діяльність являтиме собою систему постійно здійснюваних угод і операцій, що спрямовані на отримання прибутку.
4. В роботі дістало подальшого розвитку положення про складну правову природу банківської діяльності. Доведено, що банківська діяльність носить підприємницький характер, є виключною та професійною, характеризується специфічними режимами правового регулювання й супроводжується зовнішніми й внутрішніми банківськими ризиками, що створює додаткові підстави для підвищеного нагляду з боку держави в особі уповноважених органів.
5. Вперше в Україні на концептуальному рівні розкрито поняття банківського законодавства й визначено його місце в системі законодавства України. Банківське законодавство розглядається як система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері банківської діяльності. Воно є зовнішньою формою банківського права, що відображає його внутрішню сутність (структуру).
6. У дисертації вперше визначено особливості, що притаманні саме для банківського законодавства, зокрема: міжгалузевий характер законодавства, що регулює банківську діяльність; його комплексність; значна кількість нормативно-правових актів в сфері банківської діяльності, переважно, підзаконних актів.
7. Ретельно досліджено поняття джерела банківського права та онтологічно-правові форми банківської діяльності в Україні.
8. В роботі проаналізовано суть нормотворчої функції Національного банку України, зміст нормативно-правових актів центробанку, проблеми їх прийняття та практика реалізації.
9. Вперше в науці сформульовано принципи системи органів Національного банку України, у тому числі й спеціальні принципи організації діяльності територіальних установ центробанку.
10. На концептуальному рівні розкрито значення незалежності та автономії Національного банку України для виконання його основної функції – забезпечення стабільності національної валюти.
11. На підставі аналізу правового статусу керівних органів Національного банку України визначено їх роль у процесі забезпечення стабільності національної грошової одиниці та звернуто увагу на недопустимість порушення принципу інтернаціоналізації керівних органів центрального банку. Звернуто увагу, що чинне законодавство України. зокрема Закон „Про Національний банк України”, містить положення у визначенні порядку формування Ради НБУ та її функцій, що вступають в супереч із вищезазначеним принципом інтернаціоналізації й можуть створити загрозу для проведення виваженої монетарної політики та виконання основної функції центробанку – забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
12. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері розмежування компетенції між Головою, Радою та Правлінням Національного банку України
13. Вперше на концептуальному рівні досліджено правові засади проведення центральним банком держави грошово-кредитної політики.
14. В роботі дістало подальшого розвитку поняття банківського нагляду, у тому числі закладеного на рівні міжнародних стандартів. Автор наголошує на тому, що банківський нагляд являє собою одну із форм управлінської діяльності держави, оскільки в зазначених відносинах центральний банк (або інший орган, на який покладені зазначені функції) реалізує функцію державного управління банківським сектором.
15. Вперше на науково-теоретичному рівні визначено роль та принципи банківського нагляду, що здійснюється Національним банком України з метою забезпечення стабільності банківської системи держави; класифіковано види, методи та форми проведення центробанком заходів у сфері банківського нагляду й контролю. На підставі проведеного гносеологічно-правового аналізу визначено організацію системи банківського нагляду в Україні та шляхи її реформування.
16. Здійснено детальний аналіз застосування заходів юридичної відповідальності за порушення банківського законодавства; визначаються особливості санкцій, що їх застосовує Національний банк України до порушників. Наголошується, що проблеми нагляду завжди залежать від соціальної політики, політичного втручання, відсутності політичного бажання вирішувати проблеми, організаційних недоліків. Проблеми можуть також виникати від методології наглядової перевірки, що приділяє увагу лише формальній відповідності правовим нормам. Підставою для виникнення проблем може бути також відсутність системи раннього попередження й відповідного зовнішнього нагляду. Автором пропонується новий підхід щодо визначення особливостей застосування заходів відповідальності за порушення банківського законодавства.
За підсумками проведеного дослідження дисертантом запропоновано внести зміни і доповнення до Закону України „Про Національний банк України”, інших нормативно-правових актів з метою усунення наявних колізій.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що вони можуть бути використані:
– для подальшої розробки правових проблем організації банківської системи держави, для наукових досліджень щодо правового статусу окремих її складових елементів, у подальшій розробці теоретичних проблем здійснення окремих банківських операцій;
– при вдосконаленні чинного законодавства, що визначає правовий статус Національного банку України, банківських установ та режим проведення банківських операцій, а також визначає питання відповідальності посадових осіб банківських установ за порушення банківського законодавства, в тому числі розголошення банківської таємниці;
– для вдосконалення нормотворчої роботи Національного банку України, що базується на нормах Конституції України;
– у навчальному процесі при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсів „Фінансове право” та „ Банківське право”, під час викладання даних дисциплін;
– для підготовки й вдосконалення методичного матеріалу зі спецкурсів „Проблеми правового статусу кредитних установ”, „Банківське законодавство”.
Положення дисертації можуть слугувати для подальшого наукового дослідження фінансових, адміністративних, цивільних, господарських, банківських правовідносин, правового статусу учасників відносин у сфері банківської діяльності.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає також у тому, що теоретичні положення та висновки, які становлять наукову новизну роботи, представлені автором у конкретних рекомендаціях і пропозиціях щодо вдосконалення роботи Національного банку України та Ради Національного банку України на основі внесення відповідних змін і доповнень у нормативні акти, що визначають їх правовий статус. Деякі висновки й пропозиції автора знайшли відображення у Положенні про Апарат Ради Національного банку України. Ряд пропозицій здобувача були враховані при підготовці наукових висновків по законопроектах із фінансової та банківської діяльності та висвноках щодо стану чинного законодавства під час роботи автора консультантом Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України протягом 2000 – 2002 рр. та Комітету з питань правової політики, консультантом якого автор є з 2002 р.
Положеня й висновки науково-теоретичного досліження знайшли свого закріплення також під час роботи здобувача Головним консультатном Інституту законодавства Верховної Ради України.
Ряд висновків й узагальнень автора були реалізовані у конституційному поданні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 7,8 Закону України „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, розглянутому Конституційним Судом України 10 жовтня 2001 року.
Ряд положень, отриманих як результат дисертаційного дослдіження, отримали практичного впровадження у звітах 2001, 2002 років за результатами науково-дослідницької роботи, проводеної автором у Центрі дослдіжень проблем прав людини при юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Положення, доведені автором в результаті проведення наукового дослідження, знайшли своєї практичної реалізації при написанні дисертантом навчального посбінику з курсу “Фінансове право” (24,8 д.а., 2003 р.).
Результати дисертаційного дослідження використовуються при читанні лекцій з курсу „Фінансове право” та спецкурсів „Проблеми правового статусу кредитних установ”, „Банківське законодавство”, „Правові засади формування й функціонування кредитно-фінансових установ”, „Податкове право” у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка; підготовці навчально-методичних матеріалів із зазначених курсів для студентів юридичного факультету.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідження, виконаним автором особисто. Особистий внесок автора полягає у комплексному дослідженні особливостей формування та функціонування банківської ситеми України; науковому обгрунтуванні правових засад організацїі діяльності її складових елементів, в першу чергу, Національного банку України, визначенню місця та ролі банківскього нагляду для забезпечення стабільності банківської системи країни в цілому та захисту інтересів її клієнтів; визначенні напрямів реформуання законодавства у сфері банківскьої діяльності. У процесі роботи використовувалися законодавчі та інші нормативно-правові акти органів державної влади України, в тому числі Національного банку України, міжнародно-правові документи, законодавство інших держав.
Апробація результатів дисертації. Результати проведеного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де, безпосередньо, й була виконана дисертація. Окремі положення дисертації доповідались автором на Міжнародній науково-практичній конференції „Правове регулювання державних доходів та видатків” (вересень 1998 р., м. Полтава); Науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і адміністративна реформа в Україні” Інституту законодавства Верховної Ради України (лютий 1999 р., м. Київ), Науково-практичній конференції „Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (грудень 2000 р., м. Ірпінь), Всеукраїнській науковій конференції „Сутність, цілі та засоби права” (травень 2001 р., м. Чернівці), Науково-практичній конференції „Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)” (грудень 2001 р., м. Ірпінь), на Міжнародному науково-практичному семінарі „Проблеми нормативно-правового забезпечення бюджетно-податкової політики держави” (листопад 2002 р., м. Ірпінь); на ІХ Регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (лютий 2003 р., м. Львів); на Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансовий механізм та його правове регулювання” (квітень 2003 р., м. Саратов); на Міжнародній науково-практичній конференції за участю Верховної ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Світового банку „Україна. Фінансовий сектор: нова стратегія реформ” (червень 2001 р., м. Київ); на науково-практичних семінарах під егідою Національного банку України, Комітету з фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Світового банку: „Банківське законодавство та його роль у стабілізації та розвитку економіки” (лютий 1999 р., м. Київ); „Нормативно-правове регулювання банківського кредитування та реалізація принципу рівності прав боржника та кредитора” (березень 2001 р., м. Київ), „Монетарна політика НБУ” (квітень 2002 р., м. Київ) та ін.
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано дві одноосібних монографії загальним обсягом 17,06 д.а.; 20 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 10 д.а. Окремі висновки, пропозиції та рекомендації викладено у навчальних посібниках: „Фінансове право” (2003 р.) (24,8 д.а.), „Фінансове право” (1998 р.) (у співавторстві – одноособово автором 1 д.а.); Науково-практичному коментарі до Бюджетного кодексу України (2003 р.) (у співавторстві, особово автором – 1 д.а.). Окремі висновки, пропозиції та рекомендації викладено в статтях, надрукованих у наукових журналах, матеріалах і тезах конференцій. Матеріали дослідження використані при підготовці Банківсько-фінансово-правового словника-довідника (1998 р.) (у співвавторстві, одноособово автором – 0,5 д.а.), Популярної юридичної енциклопедії (2002 р.) (у співавторстві, одноособово автором – 1 д.а.).
Структура дисертації обумовлена метою і предметом дослідження. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, які поділені на 12 підрозділів, висновків та списку використаних джерел (830 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 482 сторінки, з них основного тексту – 414 сторінок.


Возникли сложности?

Нужна помощь преподавателя?

Помощь студентам в написании работ!
ДИПЛОМНЫЕ МАГИСТЕРСКИЕ ДИССЕРТАЦИИ
Курсовые Статьи Диплом Рязань

ВИСНОВКИ


Проведене наукове дослідження, що базувалося на системному аналізі наукової літератури та чинного законодавства, дозволило визначити проблеми правового регулювання відносин в сфері банківської діяльності, місця банківського законодавства у системі законодавства України, визначити поняття й дати правову характеристику джерел банківського права; визначити правові проблеми в організації й функціонуванні банківської системи України, місці Національного банку України в забезпеченні її стабільності, прозорості, надійності та захисті клієнтів банківських установ, тобто здійснити комплексне дослідження правових проблем діяльності банківської системи України.
Аналіз наукових позицій та поглядів вчених – представників різних правових галузей, на стику яких перебувають відносини в сфері банківської діяльності, співвідношення понять „банківське право” і „банківське законодавство”, дослідження правового статусу Національного банку України, його територіальних управлінь, а також видів та правового статусу окремих елементів банківського сектору; визначення правових засад проведення грошово–кредитної політики та здійснення банківського регулювання й нагляду, дозволило здійснити відповідні узагальнення, сформулювати пропозиції та представити своє бачення відносно проблем, пов'язаних із забезпеченням правового регулювання відносин в сфері банківської діяльності, взаємодії окремих елементів банківської системи України та шляхів їх вирішення.
Головними науковими і практичними результатами дисертаційного дослідження є висновки про те, що:
1. Значення фінансової діяльності держави у банківській сфері полягає в тому, щоб, враховуючи закони ринкової економіки, впливати на розвиток кредитно-фінансових інститутів, сприяти отриманню ними прибутків, а завдяки цьому – підтримувати стабільність всієї кредитно-банківської системи та довіру до неї з боку населення.
2. Головне завдання державного регулювання банківською системою – поєднання дерегулювання та механізмів забезпечення стабільного функціонування банківської системи для подолання системних прорахунків з ефективним пруденційним регулюванням та наглядом виконавчих осіб органів банківського нагляду; створення умов для ефективної та стабільної роботи всіх конкуруючих один з одним банківських установ і разом з ними господарюючих суб’єктів.
3. Заходи, що здійснюються в межах державного регулювання банківської системи, повинні спрямовуватися на забезпечення стабільності кредитно-фінансової системи держави в цілому і банківської системи зокрема. Такі заходи покликані забезпечити задоволення публічних інтересів у сфері банківської діяльності.
4. Основними принципами банківської діяльності є:
1) незалежність банків у своїй діяльності;
2) економічна самостійність банківських установ;
3) виключність та професійність банківської діяльності;
4) закріплення за банками права оперативної самостійності у виборі клієнтів та видів операцій, за якими він буде спеціалізуватися;
5) забезпечення виконання банком взятих на себе майнових зобов’язань перед клієнтами та третіми особами, в першу чергу – повернення грошових коштів вкладникам банків;
6) невтручання органів державної влади та місцевого самоврядування в діяльність банків, за винятком випадків, установлених законодавством;
7) розмежування відповідальності між банками та державою; обов’язковість отримання банками ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій, передбачених законодавством;
8) обов’язковість дотримання банками встановлених НБУ економічних нормативів для підтримання стабільності банківської системи країни та захисту інтересу клієнтів;
9) забезпечення фізичним та юридичним особами права вільного вибору банку;
10) забезпечення законних прав та інтересів клієнтів банківської системи, у тому числі щодо дотримання режиму банківської таємниці.
5. Банківське законодавство являє собою систему всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері банківської діяльності; має характер прямої дії та чіткий механізм реалізації. Воно є зовнішньою формою банківського права та відображає його внутрішню сутність (структуру). Банківське законодавство повинно розглядатися як одне з пріоритетних напрямків процесу адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
6. Національний банк України у своїй діяльності об`єднує, певною мірою, три функції:
1) нормотворчу (видання нормативних актів, що є обов’язковими для виконання всіма учасниками банківських відносин, за винятком випадків, коли вони суперечать Конституції України та законам);
2) виконавчу (здійснення державного регулювання банківської діяльності; реалізація грошово-кредитної політики; співпраця з урядом держави); 3) попереджувально-карну (в аспекті юридичної відповідальності, оскільки центробанки мають право самостійно застосовувати широкий спектр санкцій за порушення учасниками банківських відносин приписів, що містить банківське законодавство).
7. Розробка та впровадження грошово-кредитної політики є ключовою функцією центрального банку. За допомогою монетарних інструментів Національний банк спроможний виконувати своє основне завдання, визначене Конституцією України, – забезпечення стабільності грошової одиниці. Водночас норми чинного законодавства дозволяють зробити висновок про можливість політичного впливу з боку представницьких органів та уряду держави на обрання пріоритетних інструментів монетарної політики, внаслідок чого може відбуватися порушення принципу незалежності Національного банку України.
8. Застосовуючи законодавчо встановлені заходи впливу на кредитно-фінансові інститути, Національний банк України створює істотні умови для діяльності банківських установ. Водночас існує прямий взаємозв’язок суб`єктів банківської системи: з однієї сторони, економіко-правові особливості кредитної системи визначають ступінь регулюючого впливу центрального банку на діяльність комерційних банків, а з іншої – останні як самостійні господарюючі суб`єкти своєю професійною діяльністю істотно впливають на режим функціонування самого центрального банку.
9. Принципи системи Національного банку України доцільно сформулювати як закріплені в законі, обов`язкові для виконання основоположні ідеї та положення, що найбільш повно та всебічно відображають особливості побудови Національного банку України та правовідносин, що виникають у сфері банківської діяльності. До зазначених принципів відносяться: законність як визначальний принцип діяльності; незалежність центробанку; його економічна самостійність; подвійна правова природа; організація Національного банку України на базі державної власності; здійснення центробанком діяльності без мети отримання прибутку; єдність системи Національного банку; принцип централізації та вертикальної структури управління; принципи колегіальності управління та державної служби; нормотворчість; дотримання банківської таємниці.
10. До спеціальних принципів, які обумовлюють особливості діяльності територіальних установ центрального банку, відносяться:
– принцип єдності та централізації (структура Національного банку України будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням);
– принцип обмеженої самостійності в діяльності територіальних установ (виключно в компетенції центрального апарату Національного банку залишається вирішення питання щодо емісії грошових знаків, реєстрації банківських установ, видачі ліцензій, застосування певних заходів банківського нагляду, а також більшість питань у сфері банківського регулювання);
– відсутність підпорядкування територіальних управлінь центробанку органам державної влади регіонального рівня та органам місцевого самоврядування (не допускається втручання органів державної влади та місцевого самоврядування або їх службових осіб у виконання функцій і повноважень територіальних установ центробанку);
– принцип особливого режиму звітності територіальних установ Національного банку України центральному апарату (вони збирають та оброблюють дані для складання фінансової та статистичної звітності про власну діяльність і забезпечують її достовірність);
– принцип здійснення фінансового контролю з боку центрального апарату Національного банку України (обов`язковість щорічних документальних ревізій з питань фінансово-господарської діяльності територіального управління);
– принцип єдності фінансово-майнової бази (доходи і витрати територіальних управлінь є складовими кошторису доходів і витрат Національного банку України);
– принцип взаємодії та взаємозв`язку між профільними департаментами та відділами територіальних управлінь Національного банку України.
11. Метою банківського нагляду є:
– впровадження, підтримка та розвиток широкого кола фінансових послуг в інтересах функціонування банківської системи та економіки держави в цілому;
– забезпечення ефективної та надійної роботи банків, їх спроможності задовольняти потреби, вимоги та претензії своїх клієнтів;
– забезпечення відповідності діяльності банківської системи грошово-кредитній політиці центробанку, враховуючи той фактор, що регулювання може суперечити меті їх діяльності;
– забезпечення дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку України, якими встановлені правила, що передбачають відповідний рівень професіоналізму та компетентності ведення банківської справи.
12. Головними завданнями, що стоять перед системою банківського нагляду України, є:
– гарантія здоров`я банківського сектору для підвищення економічного зростання держави;
– захист клієнтів банківських установ з метою підтримки довіри громадськості до банківської системи, втрата якої веде до її послаблення та таких макроекономічних наслідків як скорочення грошової пропозиції, розпад системи платежів, економічна нестабільність держави;
– підвищення конкуренції у банківському секторі: нормативно-правові акти, що регулюють банківську діяльність, повинні бути спрямовані на заохочення конкуренції та попередження монополії та дій, які перешкоджають конкуренції;
– підвищення ефективності банківської справи та справедливий розподіл кредиту в економіці: банківська система повинна відповідати вимогам суспільства високою якістю фінансових послуг за прийнятною вартістю.
13. Основними принципами банківського нагляду повинні бути принципи законності, обов’язковості, об’єктивності, незалежності, гласності, постійності, плановості, компетентності та неупередженості посадових осіб, що здійснюють перевірки, по відношенню до банківських установ. До зазначених принципів можна також віднести виключність та безпосередність, що передбачають здійснення банківського нагляду Національним банком України; поєднання зовнішнього і внутрішнього контролю та можливість залучення сторонніх незалежних аудиторів (аудиторських організацій).
14. Завершальним етапом нагляду Національного банку України за банківськими установами є контроль за дотриманням останніми вказівок органів нагляду щодо усунення виявлених недоліків. Для цього наглядові органи використовують як офіційні, так і неофіційні заходи впливу. Основними офіційними заходами є попередження, директиви про усунення недоліків, штрафні санкції, накази про усунення з посади керівників банку, передача банку під контроль наглядового органу, організація злиття або поглинання, позбавлення ліцензії на проведення банківських операцій, і як максимально негативний захід – ліквідація банківської установи.
15. За результатами проведеного дослідження запропоновано внести наступні зміни та доповнення до чинного законодавства України:
1. Внести зміни до ст. 11 Закону України „Про Національний банк України” для вирішення питання легітимності рішень, що приймаються Радою Національного банку України у сфері грошово-кредитної політики, оскільки чинне законодавство передбачає можливість прийняття таких рішень (що напряму впливають на стабільність національної валюти) мінімальною кількістю голосів (6 присутніх від загальної кількості членів Ради – 15 осіб).
Пропонується викласти ч. 6 зазначеної статті наступним чином:
“Рішення приймаються ¾ голосів від загальної кількості членів Ради Національного банку”.
2. Передбачити в Законі України “Про Національний банк України” відповідальність членів Ради Національного банку за дії, передбачені пп. 9 – 11 ст. 9 Закону, що призвели до неможливості забезпечення Національним банком України стабільності національної грошової одиниці, оскільки відповідно до чинного законодавства за будь-які дії центрального банку відповідальність одноособово несе Голова Національного банку України (в тому числі і у випадку незгоди з рішенням Ради).
3. Внести зміни до п. 8 ст. 19 Закону України „Про Національний банк України”, згідно якого Голова Національного банку України одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку, зазначивши, що Голова Національного банку України звільняється від відповідальності у випадку незгоди з рекомендаціями Ради Національного банку, які прийняті в межах повноважень Ради, встановлених п. 9 ст. 9 Закону України “Про Національний банк України”.
4. Доповнити ст. 13 Закону України „Про Національний банк України” частиною 8, якою встановити відповідальність членів Ради Національного банку України за розголошення останніми державної, банківської або службової таємниці, яка стала їм відома у зв'язку зі здійсненням встановлених повноважень, конкретизувавши таким чином зміст частини 7 вищезазначеної статті.
5. З метою проведення спільної економічної (в тому числі грошової) політики Національним банком України та Кабінетом Міністрів України усунути наявну колізію щодо термінів представлення центробанком проекту Основних засад грошово-кредитної політики. Відповідно до положень, що містяться у п. 5 ст. 33 Бюджетного кодексу України, внести зміни до п.1 та п. 4 ст. 9 Закону України „Про Національний банк України”, виклавши їх у такій редакції:
Рада Національного банку:
1) відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрів економічного та соціального розвитку України до 1 квітня року, що передує плановому, розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України для інформування, здійснює контроль за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики;
4) затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку та подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 квітня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік.
6. Вважати за неприпустиме включення до проектів закону України про Державний бюджет України норм, що закріплюють чітку суму трансферту від центрального банку до Державного бюджету України, оскільки така норма суперечить законодавчо закріпленим принципам діяльності центробанку, що містяться у ст. 5 Закону України “Про Національний банк України” та п. 2.3. ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Наявність фіксованої суми, яку центробанк зобов`язаний перерахувати до Державного бюджету, може створити суттєві економічні перешкоди для забезпечення виконання основного завдання НБУ, закріпленого Конституцією України, – забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
16. Одним з актуальних напрямів реформування банківського законодавства є прийняття ряду законів у розвиток положень закону “Про банки і банківську діяльність”, що стосуються окремих специфічних сфер банківської діяльності. Йдеться про закони, що повинні врегульовувати порядок здійснення окремих банківських операцій – кредитування, відкриття та обслуговування рахунків, порядку здійснення валютних операцій тощо.
17. Оскільки в Україні відсутнє спеціальне правове регулювання питань внутрішнього та зовнішнього (іноземного) інвестування банківської сфери України, вбачається за доцільне на рівні законодавства забезпечити сприятливі умови для залучення інвестицій у банківський сектор економіки. Пропонується на рівні закону закріпити систему гарантій інвесторам від можливих збитків, завданих внаслідок інфляційних процесів, фінансових ризиків, незважених дій державних органів тощо, тобто тих форс-мажорних обставин, що супроводжують банківську діяльність.
18. Враховуючи процеси інтеграції банківського законодавства України до законодавства ЄС доцільно змінити офіційну позицію України у сфері банківської діяльності, передбачивши для іноземних банків право безпосередньо відкривати філії в Україні. Для цього необхідно прийняти Закон України „Про філіали іноземних банків”.
Отже, для подальшого розвитку банківська система України повинна вирішити цілий ряд завдань, пов’язаних з реформуванням грошово-кредитної системи, у тому числі:
• розширення доступу малих та середніх підприємств до ринку банківського капіталу;
• збільшення строків погашення банківських кредитів, поступова переорієнтація банків з короткострокових кредитів на середньострокові та довгострокові, що вкладатимуться в національну економіку;
• спроможність до самофінансування шляхом банківських позичок; створення бази для іпотечного та іншого забезпеченого кредитування та фінансового лізингу;
• створення ефективної системи захисту прав кредитора шляхом проведення комплексної реформи у сфері регулювання кредитного ринку України;
• розширення участі іноземних банків у наданні капіталу та „ноу-хау”;
• розширення набору посередницьких операцій та банківських послуг для додаткового зацікавлення потенційних клієнтів;
• вирівнювання пропозицій по депозитах для юридичних і фізичних осіб (як у національній, так і в іноземній валютах);
• створення прозорої банківської системи шляхом конкретизації вимог щодо обсягу розкриття фінансових відомостей банками та клієнтами на виконання положень чинного законодавства у сфері боротьби з відмиванням (легалізацією) грошових коштів, набутих незаконним (злочинним) шляхом;
• вдосконалення режиму банківського нагляду та контролю.
За умов змішаної економіки, розвитку малого і середнього бізнесу численна мережа банків різних типів для України є конче необхідною. Диверсифікація банків на противагу їхньому об’єднанню – закономірність розвитку здорової ринкової економіки. Розвиток банківської справи у зазначеному руслі дає змогу створювати конкурентоспроможну й адекватну завданням економічного прогресу банківську систему. Необхідними умовами й принципами функціонування банківських установ повинні стати дотримання законності, економічної доцільності, конфіденційності, професіоналізму, відповідальності.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Монографії
(один, два або
три автори)
1. Аверьянов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К..: Ін Юре, 1997. – 48 с.
2. Аверьянов А.Н. Системное познание мира. – М., 1985. – 263 с.
3. Алексеев М.Ю. Рынок ценных бумаг. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 342 с.
4. Алексеев С.С. Государство и право. – М.: Юриздат, 1993. – 288 с.
5. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
6. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.: НОРМА, 2001. – 752 с.
7. Алексеев С.С. Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность. –М.: НОРМА, 2001. – 176 с.
8. Алексеев С.С. Философия права.. – М.: Норма, 1999. – 336 с.
9. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. – М.: Финстатинформ, 1995. – 272 с.
10. Агарков М.М. Основы банковского права: Курс лекций. Учение о ценных бумагах. – М.: БЕК, 1994. – 349 с.
11. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-блаш, 2002. – 278 с.
12. Административная юстиция в новых европейских демократиях. – К.,2000. – 687 с.
13. Административное право: Учебник /Под ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. – М.: Юристъ, 2000. – 728 с.
14. Административное право /Под ред. А.Е. Лунева. – М.: Юрид. лит., 1967. – 603 с.
15. Албегова И.М. и др. Государственная экономическая политика /И.М. Албегова, Р.Г. Емцов, А.В. Холопов; Под общ. ред. А.В. Сидоровича. -М.: Дело и сервис, 1998. – 320 с.
16. Алисов Е.А. Валютные отношения в Украине. – Х.: Консум, 1998. – 142 с.
17. Альтерзон С.Г. Нарис розвитку київської кредитової системи. - К., 1929. – 146 с.
18. Аминов Д.И., Ревин В.П. Преступность в кредитно-банковской сфере в вопросах и ответах. – М., 1997. – 229 с.
19. Андрійко О.Ф. Державни контроль у сфері виконавчої влади України. – К.: Ін Юре, 1999. – 45 с.
20. Артемов Н.М. Валютный контроль. – М., 2001. – 126 с.
21. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций. – М.: Юрид. лит, 1997. – 400 с.
22. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М., 1981. – 432 с.
23. Базылев Б.Т. Ответственность в советском праве: Учебное пособие. – Красноярск: Красн. ун–т, 1977. – 72 с.
24. Банки и банковские операции: Учебник для вузов /Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 471 с.
25. Банковский надзор и аудит: Учебное пособие /Под общ. ред. И.Д. Мамоновой. – М.: ИНФРА-М, 1995. – 112 с.
26. Банковское дело / Под ред. Ю. А. Бабичевой. — М.: Экономика, 1994. – 398 с.
27. Банковское дело: Учебник /Под ред. В.И. Колесникова, Л.П. Кроливецкой. – 3-е изд. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 467 с.
28. Банковское дело /Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Банки и биржи. НКЦ, 1992. – 428 с.
29. Банковское дело /Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 576 с.
30. Банківські операції: Підручник /під ред. Мороза А.М. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.
31. Банківське право: українське та європейське. /За ред. П.Д. Біленчука. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 1999. – 400 с.
32. Банк Франции: Спец. Издание Банка Франции, 1996 г. – 226 с.
33. Бахрах Д.Н. Административное право. – М.: Изд–во БЕК, 1993. – 301 с.
34. Белых Л.П. Устойчивость коммерческих банков. Как банкам избежать банкротства. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 192 с.
35. Биржевое дело: Учебник /под ред. В.Аю ГалановаЮ А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 1998ю. – 304 с.
36. Битяк Ю. П., Богуцький В. В., Гаращук В. М., Дяченко О. В., Зуй В. В. Адміністративне право України: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / Ю.П. Битяк (ред.). — Х. : Право, 2001. — 528с.
37. Бобраков Ю.И. США: Центральный банк и экономика. – М.: Наука, 1988. – 160 с.
38. Боринець С.Я. Розвиток сучасних грошово-валютних відносин (національний і міжнародний аспекти). – К.: Педагогіка, 1997. – 160 с.
39. Борисенко В.Й. Курс української історії: з найдавніших часів до ХХ століття. – К.: Либідь, 1996. – 616 с.
40. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М.: Юрид.лит., 1967. – 240 с.
41. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М.: Юрид. лит, 1976. – 215 с.
42. Бровкина Е.Г., Прудиус И.П. Финансово–кредитная система государства. – К.: Сирин, 1997. – 224 с.
43. Бугулов В.М., Бугулова Т.В. Національний банк і його операції: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 1997. – 44 с.
44. Валютный рынок и валютное регулирование: Учебное пособие /Под ред. И.Н. Платоновой. – К.: МАУП, 1997. – 475 с.
45. Василенко И.А. Административно–государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия. – М.: Логос, 2000. – 200 с.
46. Виноградов П.Г. Очерки по теории права /Теория государства и права. В.Н. Хропанюк. – М.: Интерстиль, 1999. – 937 с.
47. Виттас Д. Взаимодополняющее конкурентное взаимодействие финансовых посредников и рынков. – CECFP, Мировой банк, сентябрь 1989.
48. Вишневский А.А. Банковское право Англии. – М.: Статут. 2000. – 300 с.
49. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права. – К.: ІДП ім.. В.М. Корецього НАНУ, 2001. – 180 с.
50. Введение в теорию государственно–правовой организации социальных систем /Под общ. ред. Е.Б. Кубко. – К.: Юринком, 1997. – 192 с.
51. Венгерська В.О. Утворення та діяльність державних банківських установ на Правобережні Україні у другій половині ХІХ століття. - Київ, 1997. – 40 с.
52. Витанович І. Українські землі під Австрією та Угорщиною. – ЕУ, 1928. – 187 с.
53. Вступ до банківської справи /Під ред. М.І. Савлука. – К.: Лібра, 1998. – 343 с.
54. Гальчинський А. Теорія грошей: Навчально-методичний посібник. – К.: Основи, 1998. – 413 с.
55. Гейвандов Я.А. Центральный банк Российской Федерации: юридический статус, организация, функции, полномочия. – М.: Изд-во МНИМП, 1997. – 208 с.
56. Гетьман В.П., Килимник Ю.В. Національний банк у системі влади. Бесіди про Конституцію. – К., 1997. – 36 с.
57. Готівковий обіг в Україні: 4–те вид. – К.: Компас, 2001. – 68 с.
58. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. – К.: Основи, 1996. – 180 с.
59. Гунчак Т. Україна. Перша половина ХХ століття. Нариси політичної історії. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.
60. Гуревич Е.А. Очерки советского банковского права. – Л., 1952. – 130 с.
61. Дідківска Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посібник для ВНЗ. – К.: Знання-Прес, 2002. – 214 с.
62. Дзюблик О.В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки. – К.: Поліграф книга, 2000. – 512 с.
63. Доморацкая Э.И., Маклаков В.В. Государство и экономика во Франции. – М.: Наука, 1981. – 224 с.
64. Дорошенко Д. Історія України. Українська Гетьманська держава. – Ужгород, 1932. – 463 с.
65. Евстигнеев В.Р. Валютно–финансовая интеграция в ЕС и СНГ: Сравнительный семантический анализ. – М.: Наука, 1997. – 271 с.
66. Європейський Союз. Директиви Європейського Союзу: довідник /Укл. Олесова І.Г. та ін. – Львів: Леонорм, 1998. – 288 с.
67. Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право. – М.: ИНФРА-М, Форум, 1998. – 264 с.
68. Ефимова Л.Г. Банковское право: Учебное и практическое пособие. – М.: БЕК, 1994. – 360 с.
69. Ефимова Л.Г., Новоселева Л.А. Банковские договоры. – М.: БЕК, 1992. – 84 с.
70. Жданов А.А. Исламская концепция миропорядка: международно–правовые, экономические и гуманитарные аспекты. – М., 1991. – 84 с.
71. Жоль К.К. Філософія і соціологія права. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 480 с.
72. Жуков А.И. Услуги коммерческих банков: зарубежный опыт и практика. – М.: Консалтингбанкир, 1995. – 224 с.
73. Заверуха І.Б. Банківське право: Навчальний посібник. – Л.: Астролябія, 2002. – 222 с.
74. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Дизайн і захист грошових знаків України. – Л., 2000. – 112 с.
75. Зивс С.Л. Источники права. – М., 1982. – 239 с.
76. Зозуля Я. Велика українська революція. Матеріали до історії відновлення української державності: Календар історичних подій за лютий 1917 року – березень 1918 року. – Нью-Йорк, 1967. – 468 с.
77. Иванов А.И. Банковское дело. Настольная книга по немецкому банковскому делу. – М., Промстройбанк России, изд–во “Логос”,1996. – 168 с.
78. Иоффе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы теории права. – М., 1961. – 264 с.
79. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: «Юридическая литература», 1975. – 880 с.
80. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории "хозяйственного права" – Статут, 2000. — 777с.
81. Исторический очерк Банка Франции. Специальное издание Банка Франции, 1994. – 78 с.
82. Казимагомедов А.А., Ильясов С.М. Организация денежно-кредитного регулирования. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 272 с.
83. Каким будет банк ХХІ века? /Беззуб А.А., Окунев И.В., Шохина В.А. – Д., 2001. – 250 с.
84. Карасева М.В. Финансовое правоотношение. – М., НОРМА, 2001. – 283 с.
85. Карасева М.В. Финансовое право. Общая часть: Учебник. – М.: Юрист, 2000. – 256 с.
86. Карманов Є.В. Банківське право України: Навчальний посібник. – Харків: Консум, 2000. – 464 с.
87. Катрич А.С. Роль банков в устранении кризисных явлений в российском обществе. Банковская деятельность в системе социально-экономической информации. – М.: Дело, 1999. – 290 с.
88. Качан О.О. Банківське право: Навч. Посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 288 с.
89. Коган М.Л. Предприятие и банк: операции и сделки, права и обязанности. – М., 1993. – 215 с.
90. Козловський А.А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права. – Чернівці: Рута, 1999. – 295 с.
91. Козырин А.Н. Валютный контроль внешнеторговой деятельности. – М.: Новый юрист, 1998. – 277 с.
92. Козюк В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика. – Тернопіль: Джура, 1999. – 260 с.
93. КолесниковВ.И.,Кроливецкая Л.П. и др. Банковское дело. – М.: Финансы и статистика, 1995.
94. Коломиец А. Финансовые реформы русских царей (от Ивана Грозного до Александра Освободителя). Очерки. – М.: НП “Журнал Вопросы экономики”, 2001. – 400 с.
95. Коломойцев В.Е. Альтернатива розрусі. – К.: Молодь, 2000. – 407 с.
96. Комаров С.А. Общая теория государства и права. – М.: Юрист, 1998. – 416 с.
97. Комментарии законов РФ. – М.: Фонд «Правова культура», 1998. – 416 с.
98. Конституційне право України /За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – 376 с.
99. Конституция РФ. Комментарий /Под ред. Б.А.Топорнина, Ю.М. Батурина, Р.Г. Орехова. – М., 1994. – 226 с.
100. Конституції нових держав Європи та Азії . – К.: Укр. Правн.фундація, вид–во „Право”, 1996. – 544 с.
101. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. – СПб., 1894. – 283 с.
102. Коропецький І.С. Українська економічна думка в ХІХ ст. – К., 1991 р. – 264 с.
103. Костіна Н.І. Гроші та грошова політика: Навчальний посібник. – К.: НІОС, 2001. – 224 с.
104. Костюченко О.А. Банківське право: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 1998.
105. Кочетков В.М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: Монографія. – К.: Знання, 2002. – 238 с.
106. Кравець В.М., Кравець Ю.В. Західноєвропейський банківський бізнес: становлення і сучасність. – К.: Знання-Прес, 2003. – 470 с.
107. Кравцова С.Ю. Правовой режим установого капитала банка. – М.: Изд–во „Дело”, 1999. – 120 с.
108. Кривенко Л.Т. Верховна Рада України. – К.: Ін Юре, 1997. – 47 с.
109. Кротюк В.Л. Національний банк — центр банківської системи України. Організаційно–правовий аналіз. — К.: Вид. Дім «Ін Юре». — 248 с.
110. Кузнецов К.А. Теория права. – Выпуск первый. – Одесса, книгоиздат, 1918. – 100 с.
111. Кураков Л.П., Тимирясов В.Г., Кураков В.Л. Современніе банковские системы. Учебное пособие. – М.: Гелиос АРВ, 2000. – 320 с.
112. Лазарев В.В. Пробелы в праве и пути их устранения. – М., Юрид. Лит, 1974. – 184 с.
113. Лазарев В.В., Липень С.В. Теория государства и права Учебник. – М., издательство «Спарк», 1998 г. – 448 с.
114. Левита Р.Я. Истроия экономических учений: Полный курс в кратк. изложении. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 224 с.
115. Лейст О.Э. Санкции в советском праве. – М.: Юриздат, 1962. – 238 с.
116. Лейст О.Э. Санкции и ответствнность по советскому праву (теоретические проблемы). – М.: изд–во МГУ, 1981. – 240 с.
117. Лекции о деятельности центральных банков /Под редакцией М. Роккаса и К. Мастропаскуа. – Рим, 1996. – 238 с.
118. Лисовицкий В.Н. История экономических учений: Учебное пособие. – Х.: Консум, 2002. – 320 с.
119. Лобанова Т.Н. Банки: организация и персонал. – М.: Городец, 2000. – 280 с.
120. Лукич Радомир. Методология права. – М., Прогресс, 1981. – 302 с.
121. Лютий Т. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки: Монографія. – К.: Атака, 1999. – 240 с.
122. Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их операции: Учеб. пособие. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 288 с.
123. Матвієнко В. Держава і банки. – К.: Демократична Україна, 1996. – 159 с.
124. Мандрица В.М., Рукавишникова И.В., Дружинин Д.Н. Финансовое право /Под ред. проф. В.М. Мандрицы. – Ростов н/д: Феникс, 1999. – 448 с.
125. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник /Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 592 с.
126. Методично-нормативний посібник з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. – К.: Міністерство юстиції України, 2000 р.
127. Мигулин П.П. Наша банковая политика (1729-1903). Опыт исследования. – Харьков, 1904. – 360 с.
128. Міжнародні валютно–кредитні відносини: Підручник /За ред. А.С. Філіпенка. – К.: Либідь, 1997. – 208 с.
129. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый ринок: Учебник. – М., 1995. – 144 с.
130. Молчанов А.В. Коммерческий банк в современной России: теория и практика. – М., 1996. – 269 с.
131. Мороз Ю.Н. Вексельное дело. – К.: Наукова думка, Лад. 1996. – 472 с.
132. Наговицин А.Г., Иванов В.В. Валютный курс. Факторы. Динамика. Прогнозирование.. -М.: ИНФРА-М, 1995. (Практикум банкира). – 176 с.
133. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник /За ред. А.М. Мороза та М.Ф. Пуховнікої. – К.: КНЕУ, 1999. – 368 с.
134. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. – М.: Госиздат юрид.лит., 1960. – 511 с.
135. Немецкая банковская система /Под ред. Юргена Штайна. – Кельн: Изд–во Банк–Ферлаг ГмбХ, 1993. – 46 с.
136. Немецкий Федеральный банк. Денежно–политические задачи и инструменты. – Спец.издание НФБ, Франкфурт–на–Майне, 1993. – 178 с.
137. Новая единая европейская валюта евро /Под ред. В.И. Рыбина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 392 с.
138. Носкова И.Я. Международные валютно-кредитные отношения: Учебн. пособие. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 168 с.
139. Общая теория финансов: Учебник /Л. А. Дробозина, Ю. Н. Константинова, Л. П. Окунева и др.; Под ред. Л. А. Дробозиной. — М. : Банки и биржи, 1995. — 254 с.
140. Общая теория права и государства. Учебник. /Под ред. В.В. Лазарева. 2–е изд, перераб. и доп. – М.: Юрист, 1996. – 472 с.
141. Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – 424 с.
142. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 240 с.
143. Организация деятельности коммерческих банков /Под общ. ред. Г.И. Кравцовой. – Мн.: БГЭУ, 2001. – 512 с.
144. Основы банковской деятельности (Банковское дело) /Под ред. К.Р. Тагирбекова. – М.: Изд. дом «ИНФРА-М», Изд-во «Весь Мир», 2001. – 720 с.
145. Основы законодательства капиталистических стран о банковской системе. – М.: Институт законодательства и сравнительного правоведения при ВС РФ, 1992. – 290 с.
146. Основы права Европейского Союза: схемы и комментарии: Учебн. Пособие /под ред. проф. С.Ю. Кашкина. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 137 с.
147. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 244 с.
148. Пацурківський П.С. Сучасні проблеми правопізнання. – Чернівці, вид-во „Рута”, 2000. – 340 с.
149. Петражицкий Л.И. Теория права и государства. – Спб.: изд-во Лань, 2000. – 608 с.
150. Петрова Г.В. Налоговое право. Учебник для вузов. М.; Издательская группа ИНФРА . М-НОРМА, 1997. – 271 с.
151. Погорілко В.Ф. Основи конституційного ладу України. – К.: Ін Юре, 1997.
152. Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт. – М. : ИНФРА–М, 1996. – 192 с.
153. Право Європейського Союзу. Загальна частина. Підручник для студентів вищ. навч. закл. /Опришко В.Ф. - К.: КНЕУ, 2002. – 500 с.
154. Правовое регулирование банковской деятельности / Под ред. проф. Е.А. Суханова. – М.: Учебно-консультационный центр “ЮрИнфо”, 1997. – 320 с.
155. Рабинович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – Бородянка, 1993. – 130 с.
156. Раєвський К.Є., Конопатська Л.В., Домрачев В.М. Банківський нагляд. – К.: Знання, 2003. – 174 с.
157. Раковский Л.Э. Сахарная промышленность Украины во второй половине ХІХ ст. Социально-экономический очерк. – Чернигов, 1992. – 68 с.
158. Регулирование рынков ценных бумаг в США. – К.: ЮФИ, 1993. – 96 с.
159. Рейснер М. Право. Наше право. Чужое право. Общее право. – Ленинград–Москва: Госиздат, 1925. – 275 с.
160. Рибак О.Й., Табачук Г.П., Хміль Л.М. Операції Ощадного банку України: Навчальний посібник. – К.: Знання, 1998. – 153 с.
161. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – М., 1960. – 189 с.
162. Рудинская Е.В., Мартынюк Е.А., Квач Я.П. Банковская система Украины: Основные характеристики и стратегии развития. – Одесса: Астропринт, 2001. – 153 с.
163. Сабанти Б.М. Теория финансов: Учеб. изд. – М.: Менеджер, 2000. – 192 с.
164. Савченко Л.А. Правовий статус Рахункової палати України. – Ірпінь: АДПСУ, 2002. – 131 с.
165. Севрук В.Т. Банковские риски. – М.: Дело Лтд, 1995. – 72 с.
166. Скакун О.Ф. Теория государства и права. Учебник. – Х.. «Консум», 2000. – 704 с.
167. Смирнов А.Л. Лизинговые операции. – М.: Издательство АО «Консалтбанкир», 1995. – 136 с.
168. Советское административное право. /Под ред. П.Т. Василенкова. – М.: Юрид. лит., 1990. – 260 с.
169. Сурилов А.В. Теория государства и права. – К.; Одеса: Вища школа. – 439 с.
170. Теория права и государства /Под ред. Г.Н. Манова. – М., 1995. – 180 с.
171. Теория государства и права /Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА–ИНФРО, 2000. – 616 с.
172. Теория государства и права /Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 640 с.
173. Теорія держави і права: Навчальний посібник /Колодій А.М., Копєйчиков В.В. та ін. – К.: Юрінформ, 1995. – 368 с.
174. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. – М.: Юринформцентр, 1998. – 798 с.
175. Тихомиров Ю.А. Сравнительное правоведение. – М.: Норма, 1996. – 527 с.
176. ТихомировЮ.А. Публичное право. – М.: БЕК, 1995. – 496 с.
177. Тихомиров Ю.А. Теория закона. – М.: Наука, 1982. – 257 с.
178. Топорнин Б.. Европейское право: Учебник. – М.: Юристъ, 2001. – 456 с.
179. Тосунян Г.А. Государственное управление в области финансов и кредита в России. – М.: Дело, 1997. – 304 с.
180. Тосунян Г.А. Банковское дело и банковское законодательство в России: опыт, проблемы, перспективы. – М.: Дело ЛТД, 1995. – 304 с.
181. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть. – М., 1999. – 448 с.
182. Усач Б.Ф. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Знання–Пресс, 2002. – 223 с.
183. Усов В.В. Деньги. Денежное обращение. Инфляция: Учеб. пособие для вузов – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 544 с.
184. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. – М.: “Все для вас”, 1993. – 320 с.
185. Уставъ Государственнаго Банка. – С.-Петерьбургъ, Типо-литография Р.С. Вольпина. – 1904. – 14 с.
186. Учебник финансоваго права С.И. Иловайскаго. – Одесса, Типо-Хромо-Лит. А.Ф. Соколовскаго, 1904. – 366 с.
187. Халевинская Е.Д. Евробанк: политическая структура, банк развития, коммерческий банк. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 92 с.
188. Хорошенькая Н.Г., Козенко Ю.А. Центральный эмиссионный банк: структура, значение, опыт: Учеб. пособие. – Волгоград, 1997. – 88 с.
189. Хромов П.А. Экономическое развитие России в ХІХ-ХХ вв. – М., 1950. – 552 с.
190. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений /Под ред. профессора В.Г. Стрекозова. – М.: Интерстиль, 1998. – 377 с.
191. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. Хрестоматия. – М.: Интерстиль, 1999. – 937 с.
192. Філіпенко А.С. Економічний розвиток. Європейський контекст. – К.: Знання, 2002. – 120 с.
193. Філіпченко А.С., Сивашов Ю.Д. Економічні стратегеми України: дискусія інтелектуалів/ За ред. В.П. Резнікова. К.: Либідь, 1998. – 272 с.
194. Фінансове право: Навчальний посібник для студентів юрид.вузів та факультетів /Під заг. ред. проф. Л.К. Воронової. – К.: Вентурі, 1988. – 384 с.
195. Финансовое право: Учебник /Отв.ред. Н.И. Химичева. – М.: Изд–во БЕК, 1997. – 525 с.
196. Фінансове право: Підручник /Під заг. ред. проф. Л.К. Воронової – Х.: Консум, 1998. – 496 с.
197. Финансы. Денежное обращение. Кредит /Под ред. проф. Л.Н. Дробозиной. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. – 479 с.
198. Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991 – 2001 рр. - К.: Юрінком Інтер, 2001. – 288 с.
199. Черданцев А.Ф. Толкование права /Общая теория государства и права. Академический курс. – М.: Юрид. Лит., 1979. – 168 с.
200. Чиркин В.Е. Государственное управление. Элементарный курс. – М.: Юристъ, 2001. – 320 с.
201. Шаров А.Н. Конвертируемость валют. – К.: Нива, 1995. – 295 с.
202. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навчально-методичний посібник. – К.: Знання, 2003. – 276 с.
203. Шевчук С. Основи конституційної юриспруденції. – К.: Український центр правничих студій, 2001. – 302 с.
204. Шенаев В.Н., Науменко О.В. Центральный банк в процессе экономического регулирования. Зарубежный опыт и возможности его использования в России. – М.: Изд-во АО „Консалтбанкир”, 1994 . – 112с.
205. Шейндлин В.В. Сущность советского права. – М.: МГУ, 1959. – 140 с.
206. Шемшученко Ю.С., Мурашин Г.О. Конституційний Суд України. – К., Ін Юре., 1997. – 48 с.
207. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.). – М., 1995. – 556 с.
208. Эвентов Л.Я. Иностранные капиталы в русской промышленности. - М.-Л., 1931. – 154 с.
209. Эриашвили Н.Д. Банковское право: Учебник для вузов. - М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 383 с.
210. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Підручник. – Тернопіль: Карт–бланш, 2002. – 590 с.
211. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. – К.: Скарби, 1998. – 288 с.
212. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання: Навчальнй посібник. – К.: Тов-во “Знання”, КОО, 1999. – 359 с.
213. Яценко А.С. Философия права Соловьева. – С.-Петербург: Сенатская типография, 1912. – 43 с.

Чотири
автори 214. Албегова И.М. и др. Государственная экономическая политика /И.М. Албегова, Р.Г. Емцов, А.В. Холопов; Под общ. ред. А.В. Сидоровича. -М.: Дело и сервис, 1998. – 320 с.
215. Голубович А.Д., Ситнин А.В., Хенкин Б.Л., Самоукина Н.В. Управление банком: организационные структуры, персонал, внутренние коммуникации. 2-е изд., испр. и доп. – М.: МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 1995. – 208 с.
216. Стельмах В.С., Єпіфанов А.О., Гребеник Н.І., Міщенко В.І. Грошово–кредитна політика в Україні. /За ред. В.І. Міщенка. – К.: Знання, КОО, 2000. – 305 с.
П’ять та більше авторів 217. Банкіське право України: Навч. посібник. кол.авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін. /За заг. Ред. А.О. Селіванова. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2000. – 384 с.
218. Реверчук С.К., Ковалюк О.М., Стрельбицька Л.М., Крупка М.І. та ін. Влада. Банки. Бізнес: політекономія взаємодії і розвитку: Наукова монографія /За ред. д.е.н. С.К. Реверчука. – К.: Атака, 2002. – 320 с.
219. Становлення та розвиток цивільних і трудових відносин у сучасній Україні: Монографія /Кол. авторів: Я.М. Шевченко, О.М. Молявко, Г.В. Єрьоменко та ін.; наук.ред. Я.М. Шевченко. – К.: Ін–т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 248 с.
220. Стельмах В.С., Д’яконова І.І., Сало І.В., Сенищ П.М., Соколенко Т.І. Фінансово–кредитна система України – Росії (ХУІІІ–ХХ ст. ) /За ред. д.е.н., проф. І.В. Сала. – Суми: Слобожанщина, 2000.
221. Філософія / Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П. та ін. – За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1997.
Багатотомні
видання 222. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Т. 1. – Свердловск: Свердлов.юрид.ин–т, 1972. – 396 с.
223. Алексеев С.С. Общая теория права. Т.1. – М.: Юрид. Лит., 1981. – 360 с.
224. Алексеев С.С. Общая теория государства и права. Т. 2. – М.: Юрид. Лит., 1982. – 486 с.
225. Банковский портфель – 2 /Отв. ред. Ю.И. Коробов, Ю.Б.Рубин, В.И. Солдаткин. – М.: СОМИНТЭК, 1994. – 748 с.
226. Борьба с преступностью в Украинской ССР. Том 2. /Автор очерка и составитель сборника документов профессор П.П. Михайленко. – 764 с.
227. Витте С.Ю. Воспоминания. Т. 2. В 2-х т. – М., 1960. – 639 с.
228. Данилишин Б.М. Благосостояние наций: эволюция парадигмы развития: Монография. В. 2-х кн. – Кн. 1: Эволюция экономических отношений. – К.: Знання, 2002. – 356 с.
229. Замятина К.Г. Правовая природа правоотношений по долгосрочному кредитования. Ученые записки Пермского государственного университета. Кн. 4, вып. 2. – Т., 1959. – 164 с.
230. Історія України. Курс лекцій. У 2-х к. Кн. 2. ХХ ст. /Мельник Л.Г., Верстюк В.Ф., Демченко М.В. та ін. – К.: Либідь, 1992. – 464 с.
231. История Киева. Т. 1. В 2-х т. – К. Институт истории Академии наук СССР. Изд-во АН УССР,1963. – 663 с.
232. Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997–2001. У 2–х кн. Книга 2 /Відповід. редакт. К.ю.н. П.Б. Євграфов.- К.: Юрінком Інтер, 2001. – 504 с.
233. Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 2001–2002. Книга 3 /Відповід. редакт. К.ю.н. П.Б. Євграфов.- К.: Юрінком Інтер, 2002. – 384 с.
234. Лебедев В.А. Финансовое право. Учебник. Золотые страницы финансового права России. Т. 2. – М., Статут, 2000. – 461 с.
235. Мигулин П.П. Русский государственный кредит 1769-1899. Т.1. – Харьков, 1903. – 257 с.
236. Научно–практический комментарий к Банковскому кодексу Республики Беларусь. В 2–х кн. Кн. 1. /В.В. Жуков, Д.А. Калимов, В.И. Киблов и др. – Мн.: Дикта, 2002. – 592 с.
237. Научно–практический комментарий к Банковскому кодексу Республики Беларусь. В 2–х кн. Кн. 2. /Д.А., Калимов, А.М. Ковалева, С.В. Овсейко и др. – Мн.: Дикта, 2002. – 704 с.
238. Орлов М.Ф. О государственном кредите. 1832 год. /Цитируется по: У истоков финансового права. Т. 1. / Под ред. д.ю.н. А.Н. Козырина. - М.: Статут, 1998. – 432 с.
239. О понятии источника права //Учен. Записки МГУ. – Кн.2. – М., 1946. – Вып. 116.
240. Полонська-Василенко Н. Історія України. В 2-х т. Т. 2. 3-тє видання. Copyright by Ukrainische Freie Universitat und Ukrainischer Verlag, Munchen, 1976.– К.: Либідь, 1995. – 608 с.
241. Посадове право у Федеральному банку ФРН (вибрані матеріали) в 3–х частинах. Спец. видання. – К., 1998р.
242. Сперанский М.М. План финансов. 1810 год. /Цитируется по: У истоков финансового права. Т. 1. / Под ред. д.ю.н. А.Н. Козырина. - М.: Статут, 1998. – 432 с.
243. Старовойтенко І. Економічний розвиток Києва; самоврядування; міське господарство. „Історія Києва”, Т. 1. Київ, 1918 р. – 288 с.
244. Тосунянг Г.А. Банковская система России. Настольная книга банкира. Книга 1. – М.: Дека, 1995. – 688 с.
245. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Деньги и власть. Теория разделения властей и проблемы банковской системы. Часть І. – М.: Дело, 2000. – 224 с.
246. Тургенев Н.И. Опыт теории налогов. 1818 г. /В книге: У истоков финансового права. Т. 1. (Серия «Золотые страницы российского финансового права») /Под ред. д.ю.н. А.Н. Козырина. – М.: Статут, 1998. – 432 с.
247. Хайєк Ф.А. Право, законодавство та свобода. Т. 1. Правила та порядок. – К.: Сфера, 1999. – 196 с.
Перекладні
видання 248. Адамс Р. Основы аудита: Пер. с англ. /Под ред. Я.В. Соколова. – М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. – 398 с.
249. Аренс Е.А., Лоббек Дж. К. Аудит: Пер. с арнгл. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 560 с.
250. Ауриемма М.Дж., Коли Р.С.: Пер. с англ. Индустрия банковских пластиковых карточек. – М.: 1997. – 240 с.
251. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. Пер. з англ. – К. : вид-во “Україна”, 1999. – 554 с.
252. Боди Е., Мертон Р. Финансі: Пер. с англ.. – М.: Изд. Дом „Вильямс”, 2000. – 592 с.
253. Бухвальд Б. Техника банковского дела: Пер. с нем. – М., 1993. – 234 с.
254. Ведель Ж. Аминистративное право Франции /пер. с фр. – М., 1973. – 138 с.
255. Гавальда К., Стуфле Ж. Банковское право (Учреждения – Счета – Операции – Услуги): Пер. с фр. /Под ред. В.Я. Лисняка. – М.: АО “Финстатинформ”, 1996. – 566 с.
256. Гайгер Линдвуд Т. Макроэкономичкская теория и переходная экономика: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М., 1996. – 560 с.
257. Годме П. М. Финансовое право: Пер. с фр. – М.: Прогресс, 1978. – 430 с.
258. Государственные финансы Канады /Пер. с англ.: Сев.-Осет.научн.центр; Владикавказский ин–т упр. /Под общ.ред А.Л. Кедрина, В.Д. Дзгоева. – М.: ОАО „НПО „Экономика”, 2000. – 399 с.
259. Дериг Х.-У. Универсальный банк – банк будущего. Финансовая стратегия на рубеже века: Пер с нем. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 384 с.
260. Долан Е. Дж, Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика: Пер. с англ.; Под общ. ред. В. Лукашевича, М.Ярцева. – СПб., 1994. – 496 с.
261. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка: Пер. з англ. – К.: Основи, 1996. – 814 с.
262. Кернз Вольтер. Вступ до права ЄС: Пер. з англ.. – К.: Знання, 2002. – 381 с.
263. Кэмпбелл Р. Макконнел, Стенли Л.Брю. Економикс: Принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. 11–го изд. – К.: Хагар–Демос, 1993. – 758 с.
264. Лэттер Т. Выбор режима валютного курса: Пер. с англ. – Лондон: Центр по изучению деятельнсоти центральных банков, 1996. – 34 с.
265. Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран / Под общ. ред. проф. Л.П. Павловой. – Т. 1 Банки. Книга 1. – М.: АО «Финстатинформ», 1994. – 325 с.
266. Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран / Под общ. ред. проф. Л.П. Павловой. – Т. 1 Банки. Книга 2. – М.: АО «Финстатинформ», 1994. – 420 с.
267. Масунага Рей. Основные проблемы системы Центрального Банка. Изучение примера Банка Япони /пер. с. яп. – ЯЦМФ, 1997. – 16 с.
268. Менкью Н. Макроэкономика: Пер. с англ. – М.: Издв-во МГУ, 1994. – 802 с.
269. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків: Пер. з англ. – Київ, Основи, 1998. – 963 с.
270. Нильс Расмуссен, Кристофер Дж.Эйхорн. Бюджетирование сегодня: обзор и тенденции: пер. с англ.- John Wiley & Sons; 2000. – 360 с.
271. Нікбахт Ейсан, Гроппеллі Анжеліко. Фінанси: Пер. з англ. В.Овсієнка та В.Мусієнка – К.: вид-во „Основи”, 1993. – 382 с.
272. Поллард А.М., Пассейк Ж.Г., Эллис К.Х., Дейли Ж.П. Банковское право США: Пер. с англ. – М., 1992. – 540 с.
273. Полицатто В.П. Разумное регулирование и банковский надзор. Создание институциональных рамок для банков. – Вашингтон, ИЭР МБ, 1992. – 55 с.
274. Портер Р.С. Введение в регулирование, надзор и анализ банковской деятельности: Институт экономического развития /пер с англ. – Вашингтон, 1993. – 120 с.
275. Пратт А.Л. Обманные операции в банковском деле. Пер. с. англ. – М.: Перспектива, 1995. – 224 с.
276. Ривуар Ж. Техника банковского дела: Пер.с фр. /Общ.ред. И.В.Широких. – М.:Изд.гр."Прогресс","Универс", 1993. – 650 с.
277. Смит В. Происхожение центральних банков: Русский перевод: Институт Национальной Модели Экономики. – М., 1996. – 288 с.
278. Смітсон Вільям та ін. Зміст законів про спостережні ради центрального банку. Пер. з англ. – Tasic, Lisabon, 1996. – 8 с.
279. Тревельян Дж. М. История Англии от Чосера до королевы Виктории: Пер. с англ. – Смоленск: Русич, 2001. – 624 с.
280. Туском Ж. Міжнародне право: Пер. з фр. – К.: Арт Ек, 1998. – 416 с.
281. Хоггарт Г. Введение в денежно-кредитную политику: Пер с англ.. – Лондон: Центр по изучению деятельности центральных банков, 1996.- 32 с.
282. Федеральна резервна система США /підготовлено Робертом П. Блеком – переклад на укр. – Львів: Атлас, 1995. – 92 с.
283. Фридмен М. Если бы деньги заговорили…: Пер. с англ. – М.: Дело, 1999. – 160 с.
284. Ципеліус Р. Філософія права: Підручник /Пер. з нім. – К.: Тандем, 2000. – 300 с.
285. Шенг Эндрю. Банковский надзор: принципы и практика. Институт экономического развития Мирового банка, русская версия.– Вашингтон, 1990. – 38 с.
Іноземні видання 286. Balance of Payments Compilation Guide. – English, BOPCFA, 1995. – 470 p.;
287. Balance of Payments Manual. – English, BPM–EA, 1993. – 339 p.
288. Bank Soundness and Macroeconomic Policy. – 1996, IMF. – 215 p.
289. Barltrop C.J., McNaughton D. Interpreting Financial Statement. – Washington, 1992. – Р. 124-127.
290. Bodie Z. and Grane D. The Transformation of Banking: A Functional Perspective. – Harvard Business Review, March – April, 1996.
291. Britain`s Banking and Financial Institutions. – London: Foreign & Commonwealth Office, 1997. – Р. 12.
292. Caprio G., Folkerst–Landau D., Lane D. Bulding Sound Finance in Emerging Market Economies. – 1994. – 358 p.;
293. Central and Eastern Europe: Roads to Growth. – 1992. – 322 p.
294. Central Bank Independence and Macroeconomic Performance: Sone Comparative Evidence. – Harvard University, CEPR & NBER, 1991. – Р.3.
295. Current Legal Issues Affecting Central Banks, Volume I. – 1992. – 642 pp.
296. Current Developments in Monetary and Financial Law, Volume I. – 1999, IMF. – 644 p.
297. Current Legal Issues Affecting Central Banks, Volume ІI. – 1994. – 650 p.;
298. Effros Robert C. Current Legal Issues Affecting Central Banks, Volume III, 1995. – 648 p.;
299. Effros Robert C. Current Legal Issues Affecting Central Banks, Volume IV, 1997. – 983 p.;
300. Ellinger E.P., Lomnicka E. Modern Banking Law. – Oxford, 1994.
301. Evi Bodi, Robert C. Merton. Finance. – Prentice Hall, a PEC, New Jersey, 2000. – 592 р.
302. Gindi I.H. The Principles and Practice of Bank Supervision: Main Features, and Evaluation and Possible Alternative //IMF Central Banking Seminar, 1984.
303. Gramlich, L. Bundesbankgesetz, Währungsgesetz, Münzgesetz, Kommentar. – München, 1988.
304. Grane D., K. Froot, S. Mason, R.C. Merton… The Global Financial System: A Functional Perspective. – Boston: Harvard Business School Press, 1995. – Р. 54–59.
305. Gregoire R. The French Civil Service. – Brussels, 1974. – Р. 15–22;
306. Guide to the GATS. An Overview of issues for Further Liberalization of Trade in Services. – WTO, 2001. –704 p.
307. Jackson Howell E., Symons Jr., Edward L. Regulation of financial institutions. Selected Statutes, regulations and forms. – West Group. – St.Paul: MINN, 1999.
308. Jarchow H.–J. Theorie und Politik des Geldes. Geldmarkt, Bundesbank und geldpolitisches Instrumentarium, Auflage, Vandenhoeck & Ruprecht, Goettingen. – 1992. – S. 63.
309. John C. Strick. The Economics of Government Regulation: Theory and Canadian Practice. – Toronto: Thompson Educational Publishing, 1990. – 235 р.
310. Kennecott Copper Corp. V. Environmental Protection Agency, 462 F. 2d 846 - 1972, D.C.Cir.
311. Le Role de la banque centrale et la politique monetaire. Banque de France. – DGCF, 1996. – N 32. – # 3.2.
312. Lovett William A. Banking and Financial Institutions Law. Fourt Edition. – St. Paul: MINN. – West Publishing Co. – 1997.
313. Macey Jonatan R., Miller Geoffrey P. Banking Law and Regulation. Second Edition. – Aspen Law & Business. - 1997.
314. Malloy Michael P. Banking Law and Regulation. I–III volumes. – Aspen Law & Business. - 1999.
315. Merton R.C. A Functional Perspective of Financial Intermediation. – Financial Management 24, Summer 1995
316. McNaughton D., Carlson D.G., Dietz C.T. Building Strong Management and Responding to Change. – Washington, 1992. – 321 р.
317. Nigro F., Nigro L. Modern Public Administration. – N.Y., 1970. – 88 p.
318. Opening markets in financial services and the role of the GATS. – WTO, 1997. – 55 p.
319. Pigou, Arthur C. The Economics of Welfare,4 th Edition. – London: MacMillan & Co, 1938.
320. Recent Developments in Banking Law – presented by Committee on Banking Law. – ABA. – Columbus, Ohio, 2000.
321. Report of the Committee on pay and computation system of the Central Banks of the Group of Ten countries. – BWC, 2000.
322. R. de Roover. New Interpretations of History of Banking. – Chicago: University of Chicago Press, 1974;
323. Roskin M., Cord R., Johns I. Introducing Political Science. – N.Y., 1982. – 220 р.
324. Said El–Naggar. Investment Policies in the Arab Countries. – 1990. – 391 p.;
325. Shaw E.R., Howcroft J. B. Banking Law. – Oxford, 1985.
326. Shleifer, A. and R. Vishny. Yhe Grabbing Hand: Government Pathologies and their Cures. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1998.
327. World Economic Survey. – New-York: UN, 1993. – 260 pp.

Збірки
наукових праць
328. Задача і позиція Бундесбанку: Матеріали банківського семінару з питань незалежності. – Київ, березень 1997р.
329. Матеріали семінару „Банківське законодавство та його роль у стабілізації та розвитку економіки”, організованого НБУ, Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності ВРУ та Світовим банком – Київ, 10 лютого 1999 р.
330. Нормотворча діяльність: Збірник нормативно-правових актів та методичних рекомендацій. – К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2001. – 288 с.
331. О понятии источника права //Учен. Записки МГУ. Кн.2. – М., 1946. – Вып. 116.
332. Плотніков О. Макроекономічні аспекти реформування фінансової системи України //Система державних фінансів України: шляхи забезпечення прозорості та оптимальної децентралізації фінансових потоків: Матеріали форуму експертів. Київ: Інститут Схід–Захід, 2 березня 2001 р.
333. Правовое регулирование государственного финансового контроля в зарубежных странах: Аналитический обзор и сборник нормативных документов /Составители: С.О. Шохин, В.И. Шлейников. – М.: Прометей, 1998. – 324 с.
334. Проблеми економічної безпеки в Україні: Аналітична доповідь. – Київ, березень 1997 р. Український центр економічних і політичних досліджень. – 54 с.
335. Проблемы юридической техники: Сборник статей /Подр ед д.ю.н. проф. В.М. Баранова. – Нижний яновгород, 2000. – 823 с.
336. Тодика Ю. Функціонування державної влади в аспекті конфліктологій //Правова держава: Щорічник наукових праць. – Ви¬пуск восьмий. – К., 1997.

Словники 337. Банковско–финансово–правовой словарь–справочник (автор–сост. Л.К. Воронова. – К.: А.С.К., 1998. – 288 с.
338. Локшина С.М. Краткий словарь иностранных слов. – 9-е изд., испр. – М.: Рус. яз., 1987. – 632 с.
339. Ожегов С.И. Словарь русского языка /Под ред. д. филол. н., проф. Н.Ю. Шведовой. Издание 16-е, исправленное. – М. Русский язык, 1984. – 1984 с.
340. Островская О.М. Банковское дело: Толковый словарь. – М.: Гелиос АРВ, 1999. – 400 с.
341. Словник іншомовних слів /за ред. чл.–кор. АН СРСР О.С. Мельничук. – К.: Гол. ред. УРЕ, 1974.

Складові частин книги, 342. Галлиган Дж.Д. Неофициальная разработка правовых норм //: Административная юстиция в новых европейских демократиях. – К.,2000. С. 195 – 210.
343. Кучеренко І.М.: Становлення та розвиток цивільних і трудових відносин у сучасній Україні: Монографія /Кол. авторів: Я.М. Шевченко, О.М. Молявко, Г.В. Єрьоменко та ін.; наук.ред. Я.М. Шевченко. – К.: Ін–т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 69–70.
344. Казанцев С.Я., Згадай О.Э. Компьютерные справочные правовые системы в юридической практике. /Проблемы юридической техники: Сборник статей /Под ред. Д.ю.н. В.М. Баранова. – Нижний Новгород, 2000. – С. 256-263.
345. Лебедев В.А. Бумажные деньги. Речь, читанная на акте Императорского С.–Петербургского Университета 8 февраля 1889 г. профессором В.А. Лебедевым. – СПб, 1889. – С. 409–459.
346. Любский М.С. Проблемы независимости центральных банков в переходных экономиках: юридические и экономические аспекты //Банки в переходных экономиках (научный доклад). – М.: ЭПИКОМ, 1998. – С. 10 – 26.
347. Пасічник В.В. Банківський нагляд: правові засади та проблеми здійснення /В посібнику: Банківське право України /Під. заг. ред. А.О. Селіванова. – С. 245 – 260.

Збірника, 348. Америка: сталий розвиток. Новий консенсус заради майбутнього. Президентська рада США з питань сталого розвитку. – К.: Інтелсфера, 2001. – 185 с.
349. Базельский комитет по банковскому надзору: Сб. документов и материалов /Сост. Ю.В. Кузнец. – М., 1997.
350. Банки і банківська діяльність: нормативно–правове забезпечення розвитку кредитних відносин в Україні //Семінар: „Нормативно–правове регулювання банківського кредитування та реалізація принципу рівності прав боржника та кредитора” – Київ: 21 березня 2001 р.
351. Банковский диалог между Россией и Америкой. – 15 November 2001. (Распространено Офисом международных информационных программ Государственного департамента США.
352. Бокрош Л. Розвиток фінансового сектора України. Нова стратегія реформ. – червень 2001.– С.
353. Барт Дж. Р., Капрі Д., Левін Р. Банківське регулювання та нагляд: що працює найкраще? /Неофіційний переклад/ – У

Работу высылаем на протяжении 30 минут после оплаты.



Подобные работы

Заказать работу

Заявка на оценку стоимости

Это краткая форма заказа. После ее заполнения вы перейдете на полную форму заказа работы

Каталог работ (148254)

Новости

06.01.2018 Помощь студентам и аспирантам в выполнении работ от наших партнеров Помощь студентам и аспирантам в выполнении работ от наших партнеров

Помощь в выполнении учебных и научных работ на заказ ОФОРМИТЬ ЗАКАЗ

дальше

»» Все новости

Заказать работу

Заявка на оценку стоимости

Это краткая форма заказа. После ее заполнения вы перейдете на полную форму заказа работы

Заказать диплом

Приглашаем авторов студенчесчких работ


©2024 Cервис помощи студентам в выполнении работ
.