Тип работы:
Предмет:
Язык работы:


Правопорушення

Работа №17353

Тип работы

Курсовые работы

Предмет

уголовное право

Объем работы26
Год сдачи2007
Стоимость1200 руб.
ПУБЛИКУЕТСЯ ВПЕРВЫЕ
Просмотрено
297
Не подходит работа?

Узнай цену на написание


Вступ. 3
Розділ 1. Поняття правопорушення, його ознаки та види. 6
Розділ 2. Склад правопорушення та характеристика його елементів. 14
Висновки. 22
Список використаної літератури 26



Ця курсова робота має на меті розкрити поняття правопорушення, визначити його основні види та ознаки. В роботі подано характеристику основних елементів правопорушення.
Складається робота з вступу, двох основних розділів, висновків та списку літератури.
Сучасне суспільство надало людині широкі права і свободи, до використання яких необхідно підходити відповідально. Можливості людини в сучасному суспільстві набагато зросли. Але чим більше людині дається, тим більше з неї і питають. Ми живемо у світі, де кожний залежить від усіх, а усі від кожного. У цих умовах безвідповідальна поведінка є соціаль¬ним злом. Наприклад, безвідповідальне ставлення робітника до своїх обов'язків спричиняє вироблення неякісної продукції, незадоволення потреб громадян. У результаті безвідповідального ставлення учня до навчання з нього виросте неосвічена, некорисна для суспільства людина. Навіть за жартівливе пустування доводиться інколи «розраховуватися» з державою, нести законну, тобто юридичну, відповідальність.
Така відповідальність завжди виражається у неприємних, небажаних, невигідних для самого громадянина наслідках.
Втім, це властиво не лише юридичній, а й іншим видам відповідальності за антигромадські, аморальні проступки, наприклад, перед батьками, друзями, колективом класу, спортивної секції, навчальною групою.
Чим же відрізняються міри юридичної відповідальності від інших мір відповідальності, що застосовуються, наприклад, за неслухняність у сім'ї?
По-перше, усі ці міри передбачені законом, правовими нормами. Це відповідальність лише за законом.
По-друге, усі вони застосовуються лише тоді, коли вчинюються дії, що суперечать закону, праву. Отже, це відповідальність саме (і тільки) за правопорушення.
По-третє, усі вони здійснюються органами держави, яким громадянин зобов'язаний (причому зобов'язаний юридичне, на підставі закону) «дати відповідь» за свої проступки і які, зі свого боку, мають право (причому юридичне право) притягти до відповідальності.

Возникли сложности?

Нужна помощь преподавателя?

Помощь студентам в написании работ!


Питання про соціальну природу і причини правопорушень досить складне і відповісти на нього однозначно неможливо, оскільки в правознавстві існує багато концепцій про причини правопорушень. Вивченням причин і умов вчинення правопорушень займається кримінологія. Вона вивчає, в першу чергу, причини злочинності, інші правопорушення вивчаються окремими галузями права, в тому числі адміністративним, трудовим і цивільним. Аналізу причин і умов вчинення проступків у нас, на жаль, майже немає в науковій літературі.
Серед причин і умов вчинення правопорушень виділяють об'єктивні і суб'єктивні причини. Об'єктивними причинами виступають конкретні протиріччя в суспільному бутті, в економічних, політичних і соціальних відносинах людей. До суб'єктивних причин правопорушень відносять деформації в правосвідомості, в потребах, мотивах, позиціях, в низькому рівні моральної і правової культури.
Щоб розглядати питання про причини і умови вчинення правопорушень і злочинів, потрібно вияснити поняття причини і умови. Діалектичний матеріалізм визначає причинність як об'єктивний, загальний, генетичний зв'язок між явищами. Процес причинності послідовно розвивається в часі, і причина в часі завжди попереджує наслідок.
Причинність полягає в переносі матерії, енергії, інформації від причин до наслідків. Передача інформації — типова властивість причинності в сфері суспільних відносин. Інформація про різні людські проступки, про правила поведінки, систему цінностей, про дійсність засвоюється особа¬ми через різні джерела і канали інформації і формує світогляд і психологію суспільства і соціальних груп.
Причина — наслідок — безкінечна низка (ланцюг) причинності. У останньої причини є її друга причина, а в на¬слідку — його наслідок останній, другий, перший і т.п. Взаємозв'язок «причина — наслідок» залежить від умов — сукупності явищ, обставин, які утворюють його середовище, супроводжують і забезпечують певний його розвиток. Місце причин і умов в механізмі причинності різне: причина по¬роджує наслідок, умови цьому допомагають (сприяють), але мова завжди йде про сумісну їх дію, як необхідний зв'язок елементів єдиної системи. Комплекси причин і умов, сумісна дія яких визиває наслідки — злочин і злочинність, — називаються детермінантами.
Причини і умови злочинності — це система негативних для відповідної суспільно-економічної формації соціальних явищ, детермінуючих злочинність як свій наслідок. Причини і умови злочинності по походженню і по суті соціальні. Вони завжди включені в систему соціальних протиріч суспільства.


1. Алексеев С.С. Общая теория права.- М., 1988.
2. Денисов Ю. А. Общая теория правонарушения и ответственности. - Л., 1983.
3. Котюк В. Теорія права. - К., 1996.
4. Кудрявцев В.Н. Право и поведение.-М., 1979.
5. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология.- М;, 1982.
6. Малеин Н.С, Правонарушение: понятие, причины, ответственность.- М, 1985.



Работу высылаем на протяжении 30 минут после оплаты.



Подобные работы


©2024 Cервис помощи студентам в выполнении работ